Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 686/18851/18
провадження № 61-2605св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 1 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 20 червня 2018 року заборгованість становить 20 686,61 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6 136,92 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 880,66 грн, заборгованості за пенею 8 207,76 грн, штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 961,27 грн.
АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути заборгованість по кредитному договору у розмірі 20 686,61 грн та 1 762,00 грн судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2014 року № б/н, яка виникла станом на 20 червня 2018 року в розмірі 6 636,92 грн та судові витрати в розмірі 1 762,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що при укладенні кредитного договору від 17 грудня 2014 року № б/н сторонами не було погоджено умови щодо порядку, розмірів і строків нарахування та погашення відсотків за користування кредитними коштами. При цьому суд дійшов висновку про те, що розумним та справедливим, враховуючи розмір заборгованості та розмір нарахованих штрафу та пені, буде стягнення фіксованої частини штрафу в сумі 500,00 грн. Стосовно стягнення тіла кредиту в сумі 6 136,92 грн суд першої інстанції зазначив, що вказана вимога підлягає до задоволення, оскільки позичальником вона визнана.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2014 року № б/н, яка виникла станом на 20 червня 2018 року в розмірі 6 136,92 грн основної суми боргу (тіло), 4 880,66 грн заборгованості за відсотками, штраф у розмірі 1 050,87 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в розмірі 1 027,77 грн.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 1 021,51 грн судових витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи містять відомості щодо ознайомлення відповідача з витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та тарифами на обслуговування кредитних карт "Універсальна", 30 днів пільгового періоду". Колегія суддів дійшла до висновку, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого погоджені шляхом підписання анкети-заяви від 17 грудня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Касаційна скарга містить посилання на наявність підстав для відкриття касаційного провадження згідно підпунктів "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції при винесенні рішення не взяв до уваги правові позиції Верховного Суду та вказує, що справа має для нього виняткове значення.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження на судове рішення у малозначній справі з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
18 березня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 26 березня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що банк має право нараховувати клієнту витрати за договором після звернення з позовом до суду, суперечить усталеній судовій практиці.
У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що Умови та правила надання банківських послуг відповідачем не підписувались, а також не встановлено те, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг були додатком до підписаної анкети-заяви.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просило відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 17 грудня 2014 року укладено договір № б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 надав згоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.