Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 369/9162/15-ц
провадження № 61-19103св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року у складі судді Пінкевича Н. С. та постанову Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Березовенка Р. В., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал" (далі - ТОВ "Петрівський квартал"), про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсного правочину, який обґрунтовував такими обставинами. За умовами договору позики, оформленого розпискою від 23 червня 2014 року, укладеного між ним та подружжям ОСОБА_2, останні отримали 48 772 доларів США, що в еквіваленті складає 579 410 грн, з умовою повернути позику до 23 червня 2024 року щомісячними платежами, в еквіваленті - 406 доларів США на дату сплати за офіційним курсом НБУ.
Позика надавалася для придбання квартири АДРЕСА_1 .
Вказаним договором позики передбачено забезпечення виконання зобов`язань позичальників, в тому числі у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження згаданої квартири на користь третіх осіб. Майнові права на квартиру були придбані позичальником ОСОБА_2 у ТОВ "Петрівський квартал" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19 червня 2014 року, ціна вчиненого правочину складає 289 700,20 грн.
Позичальники допустили прострочення повернення позики. З листа ТОВ "Петрівський квартал" від 18 червня 2015 року позивач дізнався про те, що 30 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір відступлення права вимоги, за яким майнові права на квартиру були відчужені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Ураховуючи наведене, позивач просив суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 30 березня 2015 року, повернути від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнові права на спірну квартиру, які виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 19 червня 2014 року; скасувати рішення державного реєстратора право на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру, індексний номер 22861448 від 15 липня 2015 року; зобов`язати Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, індексний номер 22861448 від 15 липня 2015 року на квартиру.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що між ним та подружжям ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки у встановленому порядку щодо передачі на забезпечення виконання умов договору позики майнових прав на квартиру. Посилання представника позивача на те, що в борговій розписці є заборона вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири на користь третіх осіб суд відхилив, оскільки це не свідчить про належне укладення договору іпотеки в установленому законом порядку. Щодо відсутності у ТОВ "Петрівський квартал" згоди на вчинення договору та відсутності повноважень директора, то така обставина, у разі доведеності, не впливає на права позивача щодо спірної квартири.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив суд скасувати судові рішення першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи цей спір, суди порушили правила оцінки доказів, не звернули уваги: що оспорюваний договір відступлення права вимоги від ТОВ "Петрівський квартал" підписаний неповноважною особою, оскільки директор товариства не мав права укладати такий договір без відповідного рішення загальних зборів учасників цього товариства; на наявність правових підстав для визнання правочину недійсним.
У липні 2018 року від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вони просили залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 19 червня 2014 року між ТОВ "Петрівський квартал" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . За умовами цього договору продавець зобов`язується передати у власність майнові права на вказану квартиру та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.
23 червня 2014 року між ОСОБА_1 та подружжям ОСОБА_2 укладено договір позики, оформлений розпискою від 23 червня 2014 року.
Відповідно до умов договору позичальники отримали від позивача 48 772 доларів США, що станом на дату оформлення розписки 23 червня 2014 року еквівалентно 579 410 грн, з умовою повернути позику до 23 червня 2024 року та щомісячними платежами, еквівалентними 406 доларів США на дату сплати за офіційним курсом НБУ.
Вказана позика надавалася для цільового використання, а саме, для придбання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору відступлення права вимоги від 30 березня 2015 року майнові права на вказану квартиру були відчужені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .