ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 812/946/17
касаційне провадження №К/9901/40061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (суддя Свергун І.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О.; судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі № 812/946/17 за позовом ОСОБА_1 до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні безнадійною та списанні недоїмки зі сплати єдиного внеску; зобов`язати контролюючий орган визнати недоїмку, що виникла у платника єдиного внеску ОСОБА_1 за період з 14.04.2014 по 01.01.2016, безнадійною та провести списання в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.09.2017 залишив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 без змін.
ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 2, пунктів 9-3, 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 1, 2, 4, 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, статті 21 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 7, 8, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
При цьому наголошує на нездійсненні судовими інстанціями належного аналізу дій відповідача щодо відмови у списанні недоїмки позивача зі сплати єдиного внеску, що, в свою чергу, призвело до порушення його прав і свобод як внутрішньо переміщеної особи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 18.08.2010 по 03.02.2017 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на податковому обліку в Луганській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Крюківського району м. Кременчук від 12.12.2016 № 0000063905 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Згідно з актами звірення розрахунків від 14.02.2017 № 4-12 та від 14.02.2017 № 6-12 станом на 07.02.2017 за позивачем обліковується податковий борг з єдиному внеску в розмірі 11576,95 грн.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника станом на 30.04.2017 за ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного внеску в сумі 13035,36 грн.
В матеріалах справи наявна заява позивача від 24.02.2017, скерована на адресу заступника начальника Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якій заявник просить, зокрема, визнати недоїмку, яка зазначена в актах звірення розрахунків від 14.02.2017 № 4-12 та від 14.02.2017 № 6-12, безнадійною та списати податковий борг.
11.05.2017 платник звернувся зі скаргами на бездіяльність відповідача до Головного управління ДФС у Луганській області та до Державної фіскальної служби України.
Головне управління ДФС у Луганській області листом від 23.05.2017 № П-670/14/12-32-13-01-05 повідомило позивача про те, що на адресу контролюючого органу 09.03.2017 від ОСОБА_1 надійшло поштове відправлення від 24.02.2017 № 9211301503545, за яким отримано десять копій документів згідно з наявним списком складу поштового відправлення, завіреним штемпелем поштового відділення м. Кременчук Полтавської області та підписом відправника, проте у складі вищевказаного поштового відправлення будь-яке звернення/заява позивача відсутня, а тому відповідь на отримані копії документів Луганською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області на ім`я відправника не надавалась.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Зазначений Указ Президента України набрав чинності 14.04.2014.
З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII.
Статтею 1 названого Закону визначено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.
На виконання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких у розглядуваний період здійснювалась антитерористична операція, до якого, зокрема, включено м. Красний Луч Луганської області.
Пунктом 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.