ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №816/1407/17
адміністративне провадження №К/9901/5458/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (головуючий суддя - О.П. Лях, судді - М.М. Яковенко, М.І. Старосуд)
у справі № 816/1407/17
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нездійснення нарахування судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи із посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" за період з 01.06.2017 по 31.07.2017;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01.06.2017 по 31.07.2017, включаючи її складові, виходячи з щомісячного розміру посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 32 000 грн.;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області привести нарахування суддівської винагороди ОСОБА_1 у відповідність до пункту 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, в частині нарахування суддівської винагороди відповідно до положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 рік, №№41-45, ст. 529; 2015 рік, №№18-20, ст. 132 із наступними змінами), виходячи з щомісячного розміру посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, починаючи з 01.08.2017.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що у червні-липні 2017 року він, як суддя Ленінського районного суду м. Полтави, повинен був одержувати заробітну плату виходячи із розрахунку мінімальної заробітної плати на рівні 3 200 грн., у відповідності до положень частини першої статті 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а не із розміру 1 600 грн., як це у вказаному періоді здійснював відповідач.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому частиною першою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІІІ, тобто 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII, за період з 01.06.2017 по 31.07.2017. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.06.2017 по 31.07.2017, за період фактичної роботи та щорічної основної відпустки у розмірі, встановленому частинами другою, третьою, п`ятою статті 133, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VІІІ, в розмірі 3 200 грн., з виплатою доплати за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, а також допомоги на оздоровлення, з урахуванням проведених позивачу виплат у вказаному періоді. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірному періоді суддівська винагорода суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, повинна була обраховуватися виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат (частина ттретя статті 133 Закону №2453) відповідно до розміру встановленого статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VІІІ - 3 200 грн.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 по справі № 816/1407/17 в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 по справі № 816/1407/17 залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час розгляду даної справи, Закон № 1774-VІІІ не визнаний неконституційним та прийнятий пізніше у часі за норми статті 133 Закону № 2453-VІ, тому при подоланні колізій положень нормативно-правового акту рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто, Закону № 1774-VІІІ. Крім того, у зв`язку з прийняттям Закону №1774-VІІ не відбулось зменшення розміру суддівської винагороди, яку фактично отримував позивач до його ухвалення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що посадовий оклад позивача повинен розраховуватися із застосуванням мінімальної заробітної плати як розрахункової величини. Зазначає, що з огляду на суперечливість Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ, яким передбачена інша розрахункова величина у розмірі 1 600 грн. для визначення посадових окладів суддів, вважає, що для визначення суддівської винагороди такі положення Закону застосовуватися не можуть.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджуються, просить відмовити у її задоволені, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги
10. Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
11. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. ОСОБА_1 призначений на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтави указом Президента України від 06.05.2006 № 350/2006.
13. Наказом Ленінського районного суду м. Полтави від 18.05.2006 № 13-ОС ОСОБА_1 зараховано на посаду судді суду з 18.05.2006 року.
14. На підставі постанови Верховної Ради України від 19.05.2011 №3398-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтави та на підставі наказу цього суду від 17.06.2011 №14-ОС з 19.05.2011 позивача безстроково зараховано на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтави.
15. Відповідно до наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 18.05.2015 №32-ОС ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з 01.04.2015, в зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 01.04.2015 12 років 08 місяців.
16. Протягом червня-липня 2017 року згідно наказу Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2017 №33-В позивачу надавалась частина щорічної основної відпустки за період роботи з 18.05.2015 по 17.05.2016 тривалістю 18 календарних (14 робочих) днів з 26.06.2017 по 14.07.2017 включно.
17. Наказом Леніського районного суду м. Полтави від 09.06.2017 №6-ОС судді ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
18. ОСОБА_1 не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді).
19. Відповідно до штатного розпису Ленінського районного суду м. Полтави на 2017 рік, затвердженого 24.01.2017 начальником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області посадові оклади суддів затверджені на рівні 16 000 грн.
20. Згідно довідки, розрахункових листів за червень-липень 2017 року, бухгалтерського розрахунку заробітної плати та пояснень до нього, суддівська винагорода та доплата за вислугу років позивачу нарахована виходячи з посадового окладу у розмірі 16 000,00 грн.
21. 07.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області із заявою, у якій, вказуючи на безпідставність нарахувань грошової винагороди та пов`язаних виплат виходячи з посадового окладу 160 00 грн., просив провести нарахування та виплату належних йому сум суддівської винагороди, виходячи із посадового окладу розміром 32 000 грн.