Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 729/901/16-к
Провадження № 51-5980км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Браїла І. Г.,
перекладача Салманова М. У.,
в режимі відеоконференції
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників Яковлева А. Л., Коваленка В. І., Даніча О. С.,
Ткаченко Н. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Яковлева А. Л. в інтересах засудженого ОСОБА_3, захисника Коваленка В. І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016270080000106, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Азербайджанської Республіки, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Гянджя Азербайджанської Республіки,раніше судимого вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Мокрець Броварського району Київської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Мокрець Броварського району Київської області, раніше судимого, востаннє вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2014 року за
ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі
ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за
п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з дня затримання, а саме з 01 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року до 14 червня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.04.2017 року, більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з дня затримання, а саме з 01 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року до 14 червня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна; за п.п. 6, 12
ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з дня затримання, а саме з 02 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 02 березня 2016 року до 14 червня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2014 року у виді одного року позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Визнано невинуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з дня затримання, а саме з 03 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зараховано в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 03 березня 2016 року до 14 червня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 у солідарному порядку 8 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_5 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року вирок місцевого суду в частині стягнення моральної шкоди скасовано, а в частині зарахування строку попереднього ув`язнення - змінено.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_5 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання зараховано:
ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року до 26 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 01 березня 2016 року до 26 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 02 березня 2016 року до 26 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 03 березня 2016 року до 26 вересня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, 23 лютого 2016 року, у вечірній час, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вступили в злочинну змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_6 .
Діючи узгоджено, 24 лютого 2016 року, близько 01 год, розбивши віконне скло, проникли у будинок АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_6, де здійснили напад на останню.
Під час вчинення розбійного нападу в ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник умисел на вбивство ОСОБА_6, які з метою заподіяння смерті, умисно руками, ногами, дерев`яною битою та праскою почергово завдали удари у різні частини тіла потерпілої, чим спричинили тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_6 померла на місці події.
Під час убивства потерпілої, ОСОБА_4 ударів не завдавав, здійснював обшук її будинку та господарських будівель і разом з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 8 000 гривень і мобільним телефоном невстановленої моделі.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В касаційній скарзі захисник Яковлев А. Л. в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які свідчать про попередню домовленість обвинувачених щодо умисного вбивства ОСОБА_6, а тому висновки суду, що потерпілій завдавались удари з метою заподіяння смерті, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, огляд місця події розпочався до внесення відомостей до ЄРДР та за сорок хвилин до отримання оперативним черговим повідомлення про виявлення трупу потерпілої, при цьому вказана слідча дія була проведена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а саме без дозволу особи, яка володіє житлом та ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого огляду.
Разом з цим, слідчий експеримент за участі ОСОБА_3 був проведений у будинку потерпілої без відповідних дозволів власника житла та ухвали слідчого судді на проникнення, що вказує на його недопустимість як доказу.
Зазначає й те, що апеляційний розгляд проведено з порушенням вимог ст. 419 КПК України, оскільки доводи його апеляційної скарги належним чином не перевірено, а ухвала не містить докладних мотивів прийнятого рішення.
У касаційній скарзі захисник Коваленко В. І., що діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Свої доводи мотивує тим, що процесуальні дії, такі як огляд місця події, слідчий експеримент за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведені з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому докази отримані за результатами їх проведення є недопустимими. Крім того, при відібранні у ОСОБА_1 зразків крові та нігтьових зразків, не був присутній захисник, що вказує на порушення права на захист.
Помилковим є висновок судів про те, що ОСОБА_5 доводиться онукою ОСОБА_6, оскільки являється лише двоюрідною онукою та в розумінні ст. 3 КПК України до близьких родичів не відноситься.
Також, вказує на порушення вимог ст. 76 КПК України, оскільки суддя Баглай І. П. не мав права брати участь в апеляційному перегляді вироку Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 червня 2019 року, оскільки у вказаному кримінальному провадженні ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 січня 2019 року за участі цього ж судді вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 17 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_2 було скасовано та вирішено питання про обрання запобіжного заходу.
Зазначає, що апеляційний суд повторно не дослідив обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, не перевірив доводів апеляційної скарги захисника, а тому постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала, не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.