Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 583/4923/13-к
провадження № 51-5986 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Черепахіної А. Р.,
прокурора Єременка М. В.,
виправданого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника (у режимі відеоконференції) Собини П. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Петренка Андрія Олександровича на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013200000000150 від 31 жовтня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Охтирка Сумської області, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (у редакції на час вчинення злочину) та призначено йому покарання.
Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 27 листопада 2014 року вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2014 року відносно ОСОБА_1 скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 365 (в редакції Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 року), ч. 4 ст. 368 КК України (у редакції Закону України №222-VII від 18 квітня 2013 року) та призначено йому покарання.
Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 22 лютого 2016 року вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_1 змінив в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 368 на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 368 КК України (у редакції Закону України № 221-VII від 18 квітня 2013 року), частково виключив відомості з мотивувальної частини вироку.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 24 листопада 2016 року скасував ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2016 року та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
В подальшому апеляційний суд Сумської області ухвалою від 14 лютого 2017 року вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2015 року скасував у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначив новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 365 та ч. 4 ст. 368 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з цим вироком, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він, будучи представником влади та являючись службовою особою правоохоронного органу, приблизно в середині жовтня 2013 року, зупинив автомобіль БМВ 5301 із державним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та вказав, що в нього підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Не повідомив про виявлення ним кримінального правопорушення, залишив собі раніше передане йому ОСОБА_2 для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому будь-який процесуальний документ не склав. Почав вимагати у нього неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США за повернення незаконно вилученого документа та не повідомлення про виявлення підроблення. Через особу, на яку вказав ОСОБА_1 - таксиста ОСОБА_3, ОСОБА_2 передав грошові кошти в сумі 1 000 гривень. В подальшому в ході розмов ОСОБА_1 повідомив, про необхідність передачі грошових коштів - неправомірної вигоди через ОСОБА_3, який після отримання коштів має віддати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. 01 листопада 2013 року ОСОБА_2 передав грошові кошти у сумі 6000 гривень ОСОБА_3, а останній повернув йому вилучене ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Сумський апеляційний суд ухвалою від 04 вересня 2019 року вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2019 року, яким ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 4 ст. 368 КК України, визнано невинуватим та виправдано, залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на те, що судовий розгляд був проведений судами першої та апеляційної інстанції за відсутності потерпілого, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Зазначає, що під час нового судового розгляду не були перевірені обставини, на які вказував суд касаційної інстанції в постановленій ухвалі. Посилається, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що прокурором у 2018 році під час розгляду були надані документи, які стосувались дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Вказує на те, що не був проведений допит свідків обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Також посилається на те, що апеляційним судом не було розглянуто клопотання прокурора про дослідження письмових доказів, що було викладене в апеляційній скарзі.
У запереченні на касаційну скаргу захисник Собина П. М. просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без зміни. Вважає, що прокурор вказав недостовірну інформацію в касаційній скарзі щодо розгляду кримінального провадження у відсутність потерпілого, оскільки ОСОБА_2 особисто відмовився брати участь у розгляді справи. Зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а також документи, які стали правовою підставою їх проведення. Вказав, що стороною обвинувачення не були відкриті та надані для ознайомлення стороні захисту клопотання слідчого (прокурора) про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчого судді за наслідками їх розгляду.
У запереченні на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що доводи прокурора про проведення судового розгляду без належного повідомлення потерпілого не заслуговують на увагу, оскільки він був обізнаним про дату, час та місце судових засідань у судах першої та апеляційної інстанцій.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Єременко М. В. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про розгляд касаційної скарги без його участі, просив вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Виправданий ОСОБА_1 та захисник Собина П. М. проти касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор не погоджуючись із виправдувальним вироком стосовно ОСОБА_1, оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі прокурор навів доводи, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, та були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції.
Так, за наслідками апеляційного розгляду, суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення тверджень апеляційної скарги прокурора в частині дотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України при відкритті матеріалів НСРД.