1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



У Х В А Л А

06 квітня 2020 року

м. Київ

Провадження № 11-114сап20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

перевірила матеріали скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 06 березня 2017 року № 417/2дп/15-17, та

ВСТАНОВИЛА:

23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із скаргою про скасування рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 06 березня 2017 року № 417/2дп/15-17 про притягнення судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".

Відповідно до частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) скарга на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення ВРП ухвалене 06 червня 2017 року, а скарга на це рішення подана до Великої Палати Верховного Суду 23 березня 2020 року, тобто з пропуском процесуального строку на звернення до суду.

Як убачається з доданих до скарги матеріалів, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому вказала, що рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17 вона отримала 21 березня 2020 року у відповідь на свій запит, що підтверджується відповідними написами на копії оскаржуваного рішення та даними поштового конверту. Скаржниця зазначає, що раніше рішення ВРП за її місцем проживання не надсилалось, вона особисто його не отримувала.

На підтвердження вказаних доводів скаржниця долучила супровідний лист ВРП від 16 березня 2020 року за вихідним № 12249/0/9-20 разом з оскаржуваним рішенням ВРП та конверт, у якому надійшла вказана кореспонденція.

У доводах клопотання про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 також вказує на те, що станом на 06 червня 2017 року законодавством України не було визначено ні порядку, ні процедури оскарження рішень ВРП, ухвалених за наслідками розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати. Лише з набранням чинності нової редакції КАС України в статті 266 цього Кодексу було визначено, що рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду шляхом подання скарги, а не позову. Відтак у зв`язку з прогалинами в законодавстві суддя ОСОБА_1 була позбавлена права на оскарження у встановлені законом строки рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 06 березня 2017 року № 417/2дп/15-17.

На думку скаржниці, з часу прийняття Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) до набрання чинності новою редакцією КАС України і початку роботи Верховного Суду в Україні був відсутній якісний закон, який би дозволяв передбачити порядок і процедуру оскарження та перегляду рішень ВРП, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат, що спричинило неможливість оскарження такого рішення суддею ОСОБА_1, адже в будь-якому випадку розгляд такої справи відбувався б не згідно із законом.

Скаржниця стверджує, що саме ця невизначена ситуація сприяла тому, що в подальшому було прийнято рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва, яке в свою чергу було оскаржено та постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2019 року скасовано. Оскаржуючи рішення ВРП про звільнення, суддя ОСОБА_1 вважала, що такий спосіб захисту її порушених прав сприятиме їх відновленню у разі прийняття судом рішення на її користь. Однак ВРП на 12 березня 2020 року призначила повторний розгляд питання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва внаслідок того, що рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17 є чинним. Отже, в результаті прогалин в законодавстві спричинено настання негативних наслідків для судді ОСОБА_1, яке виразилося у відсутності можливості у встановленому законом порядку оскаржити рішення ВРП від 06 червня 2017 року № 1411/0/15-17, та призвело до позбавлення її доступу до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду вважає надуманими зазначені скаржницею підстави пропуску строку звернення до суду з огляду на таке.

30 вересня 2016 року набрали чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та Закон України від 02 лютого 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", якими було визначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

05 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1798-VIII, відповідно до частин першої та третьої статті 35 якого рішення ВРП може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення; оскарження рішення ВРП не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.


................
Перейти до повного тексту