Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №755/15702/17
провадження №61-4814св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду
м. Києва від 17 липня 2018 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції в м. Києві,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, з позовом, у якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 жовтня 1995 року, видане на ім`я ОСОБА_4 державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Маринка В.П., на нерухоме майно - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; перерозподілити спадкове майно, визнавши за позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частині за кожним від 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за законом, зменшивши частку ОСОБА_4 в спадковому майні щодо Ѕ частини квартири за вказаною адресою від Ѕ частини спірної квартири.
2. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - батько позивача та третьої особи ОСОБА_3
3. На час смерті батька йому належала 1/2 частина квартири
АДРЕСА_1 . Проте мати ОСОБА_5 ОСОБА_4 (баба позивача та третьої особи), пояснювала, що квартира належить їй одноособово, хоча фактично їй належала інша 1/2 частина квартири.
4. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.
5. З метою прийняття спадщини, що відкрилася після смерті баби,
ОСОБА_1 та її брат звернулись до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори, у якій заведено спадкову справу №568. 07 серпня
2017 року Київським міським БТІ надано інформацію, що 1/2 частина квартира належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 січня 1994 року, а інша 1/2 частина на підставі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 жовтня 1995 року.
6. До Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори також звернувся ОСОБА_12., на ім`я якого ОСОБА_4 за час життя склала заповіт. При зверненні останнім також надано оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 жовтня 1995 року, із змісту якого стало відомо, що воно видане після смерті їхнього батька.
7. Позивач ОСОБА_1 зазначала, що при оформленні спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача ОСОБА_5 її баба ОСОБА_4 поступила недобросовісно, ввела в оману онуків та Сьому Київську державну нотаріальну контору, не повідомивши про спадкоємців. Також зазначає, що вони є спадкоємцями першої черги та відповідно до статті 549 ЦК УРСР вважаються такими, що прийняли спадщину.
8. Посилаючись на викладені обставини, зазначаючи, що ця квартира є єдиним їх із братом житлом, просила поновити строк позовної давності та задовольнити позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 липня
2018 року в задоволенні позову відмовлено.
10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо позивача та третьої особи ОСОБА_3 був встановлений після смерті ОСОБА_5 та після видачі ОСОБА_4 свідоцтва на право на спадщину, у зв`язку із чим на час відкриття спадщини ані позивач, ані третя особа не належали до спадкоємців першої черги.
11. Місцевий суд також вказав, що мати позивача і третьої особи не зверталась в інтересах своїх дітей до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті батька дітей, а так само не звернулись і діти, після досягнення ними повноліття, хоча мали можливість з`ясувати питання та у них не було для цього перешкод.
12. В частині вимог про визнання права власності частки у квартирі за ОСОБА_3, то суд вказав, що зазначений учасник справи є третьою особою, вимог не заявляв.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року - без змін.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального закону.
15. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частку у квартирі за ОСОБА_3, оскільки останні є третьою особою та самостійних вимог не заявляв.
16. Апеляційний суд указав на помилковість посилання місцевого суду в мотивувальній частині рішення на положення статей 1272, 1280, 1300 ЦК України 2003 року. Проте зазначене не призвело до неправильного вирішення спору, оскільки спір вирішено на підставі відповідних положень ЦК Української РСР 1963 року та суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Доводи касаційної скарги зводяться до неповного встановлення фактичних обставин справи. Висновки суду про недоведеність та безпідставність заявлених позовних вимог є хибними і не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які мали бути оцінені судом в ході розгляду справи на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, як кожного окремо, так і у їх сукупності, з мотивуванням підстав відхилення або врахування кожного доказу.
19. Заявник наголошує на тому, що суди попередніх інстанції не дали належну оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження того факту, що вона з братом фактично вступили у володіння та користування спадковим майном після смерті батька, оскільки були малолітніми та з моменту народження проживають у спірній квартирі.
Доводи інших учасників справи
20. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 заперечує проти доводів скарги та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість. Також посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду.
21. Інші учасники справивідзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
23. Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
24. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
25. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
29. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5
31. 24 жовтня 1995 року державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори матерів померлого ОСОБА_4 видано свідоцтво на право на спадщину по закону на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва 31 січня 1994 року, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 14 лютого 1994 року №1136.
32. Рішенням Дніпровського суду м. Києва від 10 листопада 1995 року встановлено факт батьківства ОСОБА_5 у відношенні дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі цього рішення внесено зміни до актових записів про народження позивача і третьої особи, внесено зміни стосовно прізвища та відомостей щодо батька.