Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 337/2643/17
провадження № 61-1806св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сбербанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Акціонерне товариство (далі - АТ) "Сбербанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 06 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08#00017236939, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 10 500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 33 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 05 липня 2017 року. Крім того, 30 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41924-ФО/2014/8, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 46 921,05 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 33 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 29 грудня 2019 року.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами, станом на 09 січня 2018 року, утворилась заборгованість, яку позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача, а саме: за кредитним договором від 06 липня 2012 року № 08#00017236939 - 25 853,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 635,24 грн, проценти за користування кредитом - 4 426,78 грн, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 10 988,28 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 3 803,49 грн; за кредитним договором від 30 грудня 2014 року № 41924-ФО/2014/8 - 213 945,97 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 46 634,85 грн, проценти за користування кредитом - 45 049,61 грн, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 81 459,98 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 40 801,53 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 27 серпня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за кредитним договором від 06 липня 2012 року № 08#00017236939 в сумі 14 868,32 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 635,24 грн, процентів за користування кредитом - 2 413,55 грн, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 4 275,82 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 1 543,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за кредитним договором від 30 грудня 2014 року № 41924-ФО/2014/8 в сумі 123 470,48 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 46 634,85 грн, процентів за користування кредитом - 31 039,75 грн, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 34 097,35 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 11 698,53 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитними договорами, утворилась заборгованість, яка не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню з позичальника. При цьому суд першої інстанції застосував спеціальну позовну давність та стягнув пеню лише за один рік, що передував зверненню позивача до суду з указаним позовом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 грудня 2018 рокуапеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення, рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 27 серпня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2019 року АТ "Сбербанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалене у справі судове рішення апеляційного суду та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог банка, так як вимога банка про дострокове виконання зобов`язань за кредитними договорами змінила строк дії кредитних договорів та відповідно звільнила боржника від відповідальності передбачених договорами і позбавила права позивача на отримання процентів відповідно до статті 1048 ЦК України, оскільки не врахував, що кредитними договорами передбачено, що вони діють до повного виконання зобов`язань позичальника за цими договорами. Також апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, не звернув уваги на те, що пунктами 11.6 кредитних договорів сторони збільшили позовну давність до трьох років, в тому числі і до вимог про стягнення неустойки. При розгляді цієї справи апеляційний суд не врахував правові позиції Верховного Суду України у подібних правовідносинах, а саме у справі від 06 листопада 2013 року № 6-116 цс13, від 19 березня 2014 року № 6-20цс14, від 18 червня 2014 року № 6-61цс14, від 03 червня 2015 року № 6-31цс15.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року справу № 337/2643/17 за позовом АТ "Сбербанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що 06 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08#00017236939, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 10 500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 33 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 05 липня 2017 року.
Крім того, 30 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41924-ФО/2014/8, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 46 921,05 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 33 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 29 грудня 2019 року.
Пунктами 10.1 вищевказаних кредитних договорів передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором, позичальник зобов`язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно розрахунків наданих банком, станом на 09 січня 2018 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 липня 2012 року № 08#00017236939 становить25853,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 6 635,24 грн, проценти за користування кредитом - 4 426,78 грн, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 10 988,28 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 3 803,49 грн. Заборгованість за кредитним договором від 30 грудня 2014 року № 41924-ФО/2014/8 становить 213 945,97 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 46 634,85 грн, проценти за користування кредитом - 45 049,61 грн, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 81 459,98 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 40 801,53 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.