Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/28001/14
провадження № 61-19672св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк",
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою,
за касаційною скаргою адвоката Демченка Костянтина Миколайовича як представника ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк", банк) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2008 року № 056 у розмірі 39 581,69 дол. США.
В обґрунтування заявлених вимог банк посилався на те, що умовами кредитного договору від 17 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США на умовах, визначених договором, на строк до 01 квітня 2018 року.
Належне виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки від 23 лютого 2009 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 .
В результаті неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка добровільно сплачена не була, тому підлягає стягненню в судовому порядку.
ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним зустрічним позовом в якому просила поруку визнати припиненою з підстав, передбачених частинами першою, четвертою статті 559 ЦК України, посилаючись на те, що з укладенням додаткової угоди до кредитного договору, збільшився обсяг відповідальності поручителя. Крім цього, позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом до неї як поручитель.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 05 березня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованість за договором кредиту від 17 квітня 2008 року в сумі 39 581, 69 доларів США, що еквівалентно 940 856,77 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав припиненою поруку за договором поруки від 23 лютого 2009 року, укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 .
Рішення районного суду мотивоване тим, що між сторонами виникли зобов`язання з кредитного договору. Оскільки боржник ОСОБА_1 виконував обов`язки покладені кредитним договором неналежним чином, позивач має право на повернення коштів у судовому порядку. Відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України порука поручителя ОСОБА_2 припинилася, оскільки зміна графіку погашення кредиту за внесення змін до кредитного договору без згоди поручителя та нарахована комісія призвело до збільшення обсягу його відповідальності. Крім того, порука ОСОБА_2 є припиненою також і з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України, оскільки строк дії договору поруки, укладеного між банком і ОСОБА_2 не встановлений, заборгованість виникла з 01 жовтня 2013 року, а банк пред`явив позов 15 жовтня 2014 року, тобто після спливу визначеного законом шестимісячного строку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 28 вересня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 змінив. Виключив з резолютивної частини рішення висновок суду щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ в сумі 940 856,77 грн. В решті рішення суду залишив без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки кредит було правомірно надано в іноземній валюті, а стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті не суперечить вимогам закону, судова колегія вважає, що сума заборгованості, яку стягнув суд першої інстанції має бути визначена саме в доларах США, а тому, висновок суду про зазначення гривневого еквіваленту суми, що підлягає стягненню з відповідача належить виключити з резолютивної частини рішення суду. В іншій частині висновки районного суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року касаційну скаргу ПАТ "Кредобанк" задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди не звернули уваги та не врахували, що зміни кредитного договору про запровадження додаткової комісії, яка не є борговою сумою та сплачена боржником під час підписання додаткової угоди, а також зміна графіку погашення кредиту не призвели до збільшення відповідальності поручителя, оскільки ані процентна ставка, ані строк виконання зобов`язання не змінилися. Виходячи з умов кредитного договору та положень статті 599 ЦК України днем настання виконання основного зобов`язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу наданого банком у вимозі строку для добровільного виконання зобов`язання за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 18 жовтня 2016 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов ПАТ "Кредобанк" задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2008 року в розмірі 39 581,69 доларів США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором банк використав право дострокового стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 15 липня 2014 року досудову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів.
Пред`явивши таку вимогу кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя. Позов пред`явлено через три місяці після надіслання досудової вимоги і зміни строку виконання зобов`язання, а тому відсутні підстави вважати поруку припиненою. Кредит було правомірно надано в іноземній валюті, отже вимога позивача про стягнення заборгованості в іноземній валюті є обґрунтованою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 05 листопада 2019 року до Верховного Суду, адвокат Демченко К. М. як представник ОСОБА_3 просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що внаслідок укладення 25 лютого 2009 року між банком та боржником додаткової угоди до кредитного договору без згоди поручителя обсяг основного зобов`язання за кредитним договором збільшився, що є наслідком припинення поруки з 25 лютого 2009 року.
Крім цього, заборгованість за кредитним договором виникла 01 жовтня 2013 року, що не оспорюється сторонами, тому з цього часу у позивача виникло право пред`явлення вимоги до поручителя. Шестимісячний термін пред`явлення вимоги до поручителя закінчився 01 квітня 2014 року, а з позовом до суду банк звернувся 15 жовтня 2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку, тому порука є припиненою і з цих підстав також.
Зазначені обставини не були враховані апеляційним судом, їм не було надано оцінку, а тому суд дійшов невірного висновку щодо відсутність підстав для припинення поруки.
Судові рішення в частині вирішення позовних вимог банку до боржника не оскаржуються, тому не є предметом касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України.
18 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив банку на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскільки рішення апеляційного суду прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки укладенням додаткової угоди до кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не змінився, а строк для звернення з вимогою до поручителя позивачем не пропущено, тому порука не припинилася, як наслідок - відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи чіткий висновок суду касаційної інстанції щодо відсутності фактів збільшення обсягу відповідальності поручителя, що б тягнули за собою припинення договору поруки, який був обов`язковим для суду апеляційної інстанції, відсутність прямої вказівки на даний факт в рішенні апеляційного суду не є підставою для його скасування.
Комісія, встановлена додатковим договором № 1, була сплачена ОСОБА_1 під час підписання додаткового договору та не є борговою, а тому вона не могла свідчити про збільшення обсягу відповідальності поручителя при розгляді зустрічного позову ОСОБА_2 про припинення поруки у даній справі.
Доводи касаційної скарги про те, що шестимісячний строк пропущено щодо чергових платежів, які підлягали сплаті до 30 вересня, 31 жовтня, 30 листопада та 31 грудня 2013 року на увагу не заслуговують, оскільки даний період не охоплений кредитним договором, звертаючись з цим позовом банк зазначав, що у зв`язку з несплатою чергових платежів 31 січня, 28 лютого, 31 березня 2014 року банк змінив строк виконання основного зобов`язання пред`явивши 15 липня 2014 року вимогу про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором, яке залишилося невиконаним, тому в жовтні 2014 року банк звернувся до суду з цим позовом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року поновлено адвокату Демченку К. М. як представнику ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.
28 листопада 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 квітня 2008 року між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США на умовах, визначених договором, на строк до 01 квітня 2018 року.