Постанова
Іменем України
13 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 520/14430/15-ц
провадження № 61-4881св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року в складі судді Батрин О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року, у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "УкрСиббанк", Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що договір купівлі-продажу права вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", був укладений без відома позивача, що порушує його права, адже ПАТ "УкрСиббанк", уклавши оспорюваний договір, розкрив банківську таємницю відносно позивача без його письмової згоди на це.
Ураховуючи наведене, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", в частині передачі права вимоги за кредитним договором від 03 жовтня 2006 року, укладеним між ним та ПАТ "УкрСиббанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки під час укладення оспорюваного договору було дотримано вимоги цивільного законодавства щодо форми та змісту вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором. Крім того, кредитним та іпотечними договорами не встановлено будь-яких обмежень щодо відступлення права вимоги за цими договорами та відносно особи, яка може набувати права вимоги за ними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована доводами, які викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданих у травні 2018 року відзивах ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" просять касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Фактичні обставини, справи встановлені судами
Суди встановили, що 03 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11050384000 .
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., зареєстрований за № 2949, 2959, у тому числі і щодо передачі права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна від 03 жовтня 2006 року № 11050384000/33610, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 з усіма додатками до нього та актом прийому-передачі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.