Постанова
Іменем України
31 березня 2020 року
м. Київ
справа № 296/8912/15-ц
провадження № 61-28053св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ),
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Григорусь Н. Й., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування.
Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2014 року вона подарувала свою квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Позивач зазначала, що в момент вчинення правочину вона вважала, що укладає договір, за яким ОСОБА_3 буде її доглядати та надавати допомогу, тобто договір довічного утримання.
Враховуючи викладене просила суд розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Першої Житомирської державної нотаріальної контори 01 квітня 2014 року та зареєстрований в реєстрі за №5-189; зобов`язати ОСОБА_3 повернути їй спірну квартиру у натурі.
30 вересня 2016 року уточнила позовні вимоги та просила суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Першої Житомирської державної нотаріальної контори 01 квітня 2014 року та зареєстрований в реєстрі за №5-189( т. 1, а. с.121-122).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2015 року рішення районного суду змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення висновок суду про встановлення доведеності факту недійсності спірного правочину - договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 01 квітня 2014 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2015 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення. Навпаки, встановлені обставини, а саме - факт попереднього заповіту на відповідача, власна ініціатива позивача у зверненні до нотаріуса, і особисте звернення до нього, що не заперечувалось нею в судовому засіданні, з однієї сторони, та зазначення у первісній редакції позову про незнання нотаріуса та відсутності копії договору, з другої сторони, повністю узгоджуються з показами свідків про бажання позивача укласти саме договір дарування спірної квартири та послідуюче бажання розірвати договір під впливом третіх осіб.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року ОСОБА_2 відповідно до статті 55 ЦПК України залучена до участі у справі як правонаступник померлої сторони.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі поданій до Верховного Суду у травні 2018 року ОСОБА_2 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з огляду на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року позивачем доведено, що під час укладення договору мала місце помилка стосовно правової природи правочину та наявність обставин, які зумовлюють визнання договору дарування недійсним; у договорі зазначено про те, що сторони договору текст правочину прочитали до підписання, однак у позивача була хвороба зору і вона не могла його прочитати.
У липні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що на підставі договору дарування квартири від 01 квітня 2014 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Житомирської державної нотаріальної контори Предаченко М. Л. в реєстрі за № 5-189, дарувальник ОСОБА_1 безоплатно передала у власність обдаровуваній ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 5).
Зміст вказаного договору свідчить про те, що ОСОБА_1, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, передає безоплатно у власність ОСОБА_3, належну дарувальниці квартиру (а. с. 5).
У пункті 8 оспорюваного договору зазначено: "Ми, сторони договору, безумовно стверджуємо, що наше волевиявлення на укладення цього договору є вільним, цей правочин відповідає нашим дійсним намірам та інтересам, не носить характеру фіктивного та удаваного, а також не є зловмисним, правочин укладається не під впливом тяжкої для будь-кого із сторін обставини, обману або насильства..." (а. с. 6).
Відповідно до пункту 13 договору, "у зв`язку з похилим віком та хворобою зору Дарувальниці, на її особисте прохання, текст цього договору прочитано їй нотаріусом вголос".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.