Постанова
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 734/2887/17
провадження № 61-15045св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану ОСОБА_3, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 02 листопада 1996 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 травня 2016 року шлюб між ними було розірвано.
Спільне життя з відповідачкою не склалося, шлюбні відносини припинено, проте у добровільному порядку вони не можуть дійти згоди щодо поділу майна, набутого подружжям за час зареєстрованого шлюбу.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив:
визнати автомобіль "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", 2008 року випуску, та 11/25 часток нежитлової будівлі магазину, загальною площею 546,8 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 ;
визнати за ним та ОСОБА_2, за кожним, право власності на вищевказане майно, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, та вилочного дизельного навантажувача "Hangcha CPCD 25N-RG5" у розмірі 326 тис. грн, оскільки це майно перебуває у користуванні відповідачки.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона з ОСОБА_1 із 02 листопада 1996 року по 04 травня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох дітей. Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 травня 2016 року шлюб між ними було розірвано.
За час шлюбу ними було набуто майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності та підлягає поділу, у добровільному порядку вони не можуть дійти згоди щодо користування ним.
Зокрема, житловий будинок АДРЕСА_2 побудовано подружжям спільно у період 1997-2003 років, унаслідок чого він підлягає поділу з виділенням їй 3/4 частки, а ОСОБА_1 - 1/4 частки.
Збільшення її частки має місце у зв`язку з тим, що діти, один із яких є малолітнім, проживають з нею, ОСОБА_1 не дбає про їхнє матеріальне забезпечення, ухиляючись від виконання свого батьківського обов`язку по їх утриманню.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 проживає окремо, використовує для власних потреб автомобілі "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, та "ЗІЛ" 130, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зазначені транспортні засоби є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, тому також підлягають поділу.
Вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5" не є спільним майном подружжя, так як за час шлюбу у власність не набувався, тому не підлягає поділу.
10 листопада 2004 року та 30 серпня 2005 року нею при здійсненні підприємницької діяльності та виключно для подальшої організації і розширення такої діяльності на підставі договорів купівлі-продажу придбано 11/25 часток нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 . Кошти, за які придбано це нерухоме майно отримані нею, як фізичною особою-підприємцем, від здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, ці кошти не є спільною сумісною власністю подружжя.
05 вересня 2015 року між нею і ОСОБА_6 укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого останній надав у борг 6 000,00 доларів США, яких їм не вистачало для придбання автомобіля "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер знак НОМЕР_1 . Вважала, що отримані на підставі цього договору позики грошові кошти є об`єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_1 у рівних частках, тому ці кошти слід враховувати при поділі спірного майна подружжя.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_2 просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на 11/25 часток нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 ; визнати грошові кошти у розмірі 6 000,00 доларів США, що еквівалентно 160 507,20 грн, отримані на підставі договору позики грошових коштів від 05 вересня 2015 року, об`єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_1 у рівних частках по 80 253 грн 60 коп., врахувати ці кошти при поділі майна подружжя з покладенням на неї обов`язку ОСОБА_1 по виконанню вказаного договору позики; визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, середньою ринковою вартістю 237 660,75 грн.
Також просила визнати житловий будинок з верандою та мансардою, загальною площею 127,6 кв. м, із господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2, вартістю 382 950 грн 57 коп., автомобіль "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, вартістю 92 855 грн, автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску, вартістю 145 915 грн, майном спільної сумісної власності її та ОСОБА_1 ;
виділити їй 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_2, вартістю 287 212,92 грн, а ОСОБА_1 1/4 його частку, вартістю 95 737,64 грн;
при поділі автомобіля "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, 1/2 частка вартості якого складає 46 427,50 грн, та автомобіля "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску, 1/2 частка вартості якого складає 72 957,50 грн, виділити вказані транспортні засоби ОСОБА_1 у рахунок вартості належної йому 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_2, вартість якої становить 95 737,64 грн, стягнувши з нього на її користь грошові кошти у розмірі 23 647,36 грн, як різницю між вартістю 1/2 частки транспортних засобів: "ЗІЛ 130" та "Форд Транзит" у розмірі 119 385 грн, належних їй та вартістю 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_2, у розмірі 95 737,64 грн, належної ОСОБА_1 .
Вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", 2008 року випуску, просила не відносити до майна спільної сумісної власності, а визнати його таким, що не підлягає поділу, оскільки це майно не підлягає обов`язковій реєстрації, на праві власності за подружжям воно не зареєстровано.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано:
- 11/25 частки нежитлової будівлі магазину, загальною площею 546,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
- за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, право власності на 11/50 частки нежитлової будівлі магазину, загальною площею 546,8 кв. м, по АДРЕСА_1 .
- житловий будинок із верандою та мансардою, загальною площею 127,6 кв. м, із господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частці житлового будинку із верандою та мансардою, загальною площею 127,6 кв. м, із господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 .
Визнано об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 автомобіль "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", 2008 року випуску, автомобіль "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску.
Виділено ОСОБА_2 у власність автомобіль марки "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, і вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", 2008 року випуску.
Виділено у власність ОСОБА_1 автомобіль "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 224 830,00 грн компенсації 1/2 частки вартості автомобіля "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску, і вилочного дизельного навантажувача "Hangcha CPCD 25N-RG5", 2008 року випуску.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 119 385,00 грн компенсації 1/2 частки вартості автомобіля "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску.
Визнано грошові кошти у розмірі 6 000,00 доларів США, що еквівалентно 160 507,20 грн, отримані ОСОБА_2 на підставі договору позики грошових коштів від 05 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у рівних частинах, тобто по 80 253,60 грн.
У решті позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що спірне рухоме та нерухоме майно набуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час зареєстрованого шлюбу.
Належні та допустимі докази придбання ОСОБА_2 11/25 часток нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 за кошти, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності, останньою не надано. Зазначене нерухоме майно придбано ОСОБА_2, як фізичною особою, за час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1, тому є спільним сумісний майном подружжя.
Житловий будинок із верандою та мансардою по АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки також придбано за час зареєстрованого шлюбу, унаслідок чого останнім, кожному із них, слід виділити по 1/2 його частці, відсутні підстави для відступу від рівності часток.
Автомобіль "Chevrolet Tracker", вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", автомобіль "ЗІЛ 130", з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит" є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, так як придбані в інтересах сім`ї за час зареєстрованого шлюбу. У власність ОСОБА_2 слід виділити автомобіль "Chevrolet Tracker", вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5", а у власність ОСОБА_1 автомобіль "ЗІЛ 130", з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит" зі стягненням грошової компенсації.
Грошові кошти у розмірі 6 000,00 доларів США, що еквівалентно 160 507,20 грн, отримані ОСОБА_2 на підставі договору позики укладеного 05 вересня 2015 року з ОСОБА_6, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя у рівних частках, тобто по 80 253,60 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності:
- на 1/2 частку житлового будинку із верандою та мансардою, загальною площею 127,6 кв. м, із господарськими будівлями і спорудами, по АДРЕСА_2 ;
- на автомобіль "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором, та автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2004 року випуску.
Визнано за ОСОБА_2 :
- право власності на 1/2 частку житлового будинку із верандою та мансардою, загальною площею 127,6 кв. м, із господарськими будівлями і спорудами, по АДРЕСА_2 ;
- право особистої приватної власності на 11/25 частки нежитлової будівлі магазину, загальною площею 546,8 кв. м, по АДРЕСА_1 ;
- право власності на автомобіль марки "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за недоотримане майно, визначену шляхом взаємозаліку, у розмірі 80 808,60 грн.
У решті позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення по суті заявлених позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 здійснення підприємницької діяльності було організовано виключно за рахунок її особистих коштів від здійснення такої діяльності, що ОСОБА_1 не спростовано. Отже, оскільки нежитлова будівля магазину по АДРЕСА_1 є приміщенням, в якому остання безпосередньо здійснює господарську діяльність, тому це нерухоме майно є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
Вилочний дизельний навантажувач "Hangcha CPCD 25N-RG5" у встановленому законом порядку за подружжям зареєстровано не було, тому його не можна віднести до спільного сумісного майна подружжя.
ОСОБА_2 договір позики від 05 вересня 2015 року укладено в інтересах сім`ї, кошти нею отримано на придбання автомобіля "Chevrolet Tracker", тому зобов`язання за цим договором виникли у обох з подружжя. Відповідно до розписки від 02 вересня 2018 року ОСОБА_2 за рахунок особистих коштів було повернуто позику в розмірі 6 000,00 доларів США, унаслідок чого 1/2 частина цієї суми підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шляхом врахування її при поділі майна подружжя.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності, кожному по 1/2 частці, житловий будинок АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_1 фактично користується автомобілями: "ЗІЛ 130" та "Форд Транзит", а ОСОБА_2 на них не претендує, то на ці транспортні засоби слід визнати право власності за останнім зі стягненням з нього на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості належної їй частки.
За ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя підлягає визнанню право власності на автомобіль "Chevrolet Tracker", вартістю 237 660 грн, так як зазначений транспортний засіб перебуває в її користуванні, зі стягненням компенсації вартості 1/2 частки цього майна на користь ОСОБА_1 у розмірі 118 830,00 грн.
Ураховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто компенсацію вартості переотриманого майна у розмірі 555 грн, та 1/2 частка боргу за договором позики у розмірі 80 253 грн 60 коп., який одноособово повернула ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 20 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив із того, що апеляційний суд вирішуючи спір у частині поділу частки нежитлової будівлі магазину по АДРЕСА_1 та погоджуючись з доводами ОСОБА_2 про те, що набуття у власність вказаного нерухомого майна відбулось за рахунок коштів, отриманих нею від здійснення підприємницької діяльності, не врахував, що такі кошти отримано останньою за час шлюбу з ОСОБА_1 та витрачено в інтересах сім`ї.
Також апеляційному суду слід було перевірити доводи ОСОБА_1 про те, що невірно стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 частину спільного боргу за договором позики від 05 вересня 2015 року, укладеного останньою з ОСОБА_6, унаслідок чого точно не визначено розмір компенсації вартості переотриманого майна
Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки у разі доведення, що спірна нежитлова будівля магазину набута ОСОБА_2 за час шлюбу за спільні кошти з ОСОБА_1, то при її поділі може мати місце компенсація одному із подружжя за рахунок іншого спільного майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності:
- на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 ;
- на 11/50 частин нежитлової будівлі магазину, розташованої по АДРЕСА_1 ;
- на автомобіль "ЗІЛ 130", реєстраційний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, з гідравлічним краном-маніпулятором;
- на автомобіль "Форд Транзит", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2004 року випуску.
Визнано за ОСОБА_2 право власності:
- на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_2 ;
- на 11/50 частин нежитлової будівлі магазину, розташованої по АДРЕСА_1 ;
- на автомобіль марки "Chevrolet Tracker", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 54 865,10 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що у період шлюбу сторони набули наступне майно:
- житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_2 вартістю 382 950,57 грн;