Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 360/375/18
провадження № 61-1018св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", яка підписана представником Зарецьким Іллею Геннадійовичем, на рішення Бородянського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року в складі судді: Міланіч А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) звернулося із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/95-04/505М, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит на суму 100 000 доларів США зі сплатою 14,5 % річних строком на 84 місяці.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якої виступає належне іпотекодавцю нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,1329 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 умови указаного кредитного договору належним чином не виконував і станом на 28 вересня 2017 року його заборгованість склала 546 644,03 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 14 471 214,48 грн.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило:
стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором, без урахування нарахованої суми пені, у розмірі 53 047,10 доларів США що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1 404 306,86 грн;
у рахунок погашення указаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1329 га, що розташована в АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 14 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що перебіг строку позовної давності по вимогах позивача розпочався 15 травня 2014 року, проте банк із позовом про захист свого порушеного права лише 16 лютого 2018 року, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивач подав позов з пропуском встановленої статтею 257 ЦК України позовної давності.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що слід дослідити заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 січня 2016 року, які підтверджують факт переривання перебігу позовної давності та не були надані районному суду з поважних причин, оскільки відповідач не був повідомлений про дату останнього судового засідання у справі і справа розглянута у його відсутності, апеляційний суд вказав заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 січня 2016 року, які позивач просив дослідити під час апеляційного розгляду у якості нових доказів, не були подані до суду першої інстанції разом з поданням позовної заяви. З огляду на викладені фактичні обставини надання доказів та перебігу розгляду справи у сукупності з тією обставиною, що ці заяви надійшли банку 01 лютого 2016 року та були у його розпорядженні на момент подання позову у лютому 2018 року, оскільки доказів протилежного суду не надано, апеляційний суд зробив висновок, що передбачених статтею 367 ЦПК України підстав для прийняття цих нових доказів не встановлено, оскільки доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача не надано. У підготовче засідання, призначене судом на 16 квітня 2018 року, представник позивача не з`явився, про місце та час його проведення учасники справи були повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв`язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток, зокрема, уповноваженій особі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 04 квітня 2018 року (т. 1, а.с. 162). Ухвалою від 16 квітня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 16 травня 2018 року (т.1, а. с.165). 16 травня 2018 року позивач, діючи через свого представника, ОСОБА_3, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Аргументи учасників справи
У січні 2019 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" через представника Зарецького І. Г. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що про дату судового засідання, яке відбулось 14 червня 2018 року позивач належним чином не був повідомлений. В апеляційній скарзі банк на підтвердження факту переривання позовної давності просив дослідити заяви, отримані банком від відповідачів 26 січня 2016 року і у задоволенні цього клопотання було необґрунтовано відмовлено. Оскільки заяви відповідачів про застосування наслідків пропуску позовної давності було отримано банком 08 червня 2018 року, а рішення ухвалено 14 червня 2018 року без належного повідомлення банку про дату та час судового засідання, то банк був позбавлений можливості підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази з приводу заяв відповідачів про застосування наслідків пропущення позовної давності.
Відзив ОСОБА_2 на позовну заяву банку було подано із порушенням строку, передбаченого частиною сьомою статті 178 ЦПК України після закриття підготовчого провадження у справі. Суд першої інстанції не звернув увагу на дату направлення такого відзиву на адресу банку (14 травня 2018 року) та не врахував, що, оскільки судове засідання було призначено на 16 травня 2018 року, банк був позбавлений свого процесуального права на подання відповіді на відзив, передбаченого статтею 179 ЦПК України. Суд першої інстанції, прийнявши надані ОСОБА_1, докази порушив вимоги чинного цивільного процесуального законодавства щодо правил подання доказів, а також порушив права банку щодо надання пояснень та міркувань щодо такої заяви. Апеляційний суд порушив статтю 367 ЦПК України щодо дослідження листа ОСОБА_1 від 26 січня 2018 року та листа ОСОБА_2 від 26 січня 2016 року, які свідчать про переривання позовної давності.
Вказує, що банк не був повідомлений належним чином про час та дату судового засідання, яке відбулось 14 червня 2018 року. У пункті 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час та місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтує свою касаційну скаргу такою підставою.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги банку відмовити.
Відзив мотивований тим, що 16 травня 2018 року банком надано суду заяву, якою останній просив суд розглянути справу за його відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на заочний розгляд справи за своїм позовом, що не свідчить про неналежне повідомлення судом про розгляд справи. Листи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26 січня 2016 року, адресовані позивачу, не свідчать про переривання перебігу позовної давності.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 07 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/95-04/505М, за яким банк надав останньому кредит на суму 100 000 доларів США, зі сплатою 14,5 % річних, строком на 84 місяці та з погашенням відповідно до графіка погашення, в якому визначено кінцевий термін повернення коштів - 06 червня 2014 року.