ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 913/495/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020
(головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Гетьман Р.А.)
у справі №913/495/19
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації"
про стягнення коштів у розмірі 1 948 598, 47 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад змісту позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (далі - ТОВ "СУМ") про стягнення вартості майна пропорційно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" у розмірі 1 948 598,47 грн. Також позивачем заявлені до стягнення судові витрати у сумі 95 773,44 грн, пов`язані з проведенням експертиз та виготовленням КП "Старобільське районне бюро технічної інвентаризації" технічного паспорту на об`єкт нерухомості в сумі 21 000,00 грн, всього 116 773,44 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів ТОВ "СУМ" від 16.12.2016, оформленим протоколом № 3, ОСОБА_1 виключено зі складу учасників ТОВ "СУМ" за заявою про вихід. Питання про виплату позивачу вартості частини майна (пропорційно його частці у статутному капіталі товариства) та спосіб її виплати вирішено затвердити на наступних загальних зборах учасників. Протоколом від 19.05.2017 № 5 була визначена сума, яка підлягає виплаті, - 138 916,52 грн. Зазначена сума виплачена відповідачем позивачу 20.06.2017 та 22.12.2017. Незгода позивача з сумою виплати і стала підставою для виникнення спору у цій справі.
2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.11.2019 позов ОСОБА_1 до ТОВ "СУМ" про стягнення коштів у розмірі 1 948 598, 47 грн задоволено повністю.
2.2. Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
2.3. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій з урахуванням клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову в частині першого та другого заходу, просив суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу відчужувати автомобілі, які належать на праві власності ТОВ "СУМ", а саме:
- автомобілю марки ЗІЛ 130 (автовишка ВС 22 МС ), 1989 року випуску, вартістю 48735, 23 гривень,
- крану гусеничничного МKГ - 25 БР, 1978 року випуску, вартістю 368 267 гривень,
- крану на пневмоходу КС4361А, 1989 року випуску, вартістю 154 835, 25 гривень,
- автомобілю марки МАЗ 500 (автокран КС 3562), 1977 року випуску, вартістю 40 896, 79 гривень,
- автомобілю марки МАЗ 500 (автокран КС 3571), 1978 року випуску, вартістю 40 896, 79 гривень,
- автомобілю марки МАЗ 5334 (автокран СМК 101), 1991 року випуску, вартістю 88 116, 61 гривень,
- автомобілю марки МАЗ 504B, 1982 року випуску, вартістю 35 693, 53 гривень,
- автомобілю марки МАЗ 5549, 1982 року випуску, вартістю 49 809, 13 гривень,
- автомобілю марки КРАЗ 255Б1, 1982 року випуску, вартістю 56 818, 16 гривень,
- автомобілю марки КРАЗ 6510, 1992 року випуску, вартістю 89 929, 90 гривень,
- причепу ЗАП 5108 марки СЗАП 85270, 1990 року випуску, вартістю 25 008, 88,
- причепу 8551 ГКП марки ГКБ 819, 1991 року випуску, вартістю 14 879, 63 гривень,
- причепу тралу СЗАП марки ЧМЗАП 5208, 1991 року випуску, вартістю 58 491, 90,
- автомобілю УАЗВВ ВВ марки УАЗ 3909, 2007 року випуску, вартістю 73 827, 42,
- бульдозеру ДЗ 42 на шасі ДТ 75, 1988 року випуску, вартістю 35 405, 52,
- бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску, вартістю 140010,04 гривень,
- бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1989 року випуску, вартістю 149 046,81 гривень,
- екскаватору ЕO 652 Б марки Е 652 Б, 1981 року випуску, екскаватору ЕО 2621 марки ЕО 2621, 1988 року випуску, вартістю 35 802, 46 гривень, екскаватору ЕО 2621 марки ЕО 2621 В 3, 1986 року випуску, вартістю 51 041, 89 гривень, екскаватору ЕО 3322 марки ЕО 3322 Н, 1990 року випуску, вартістю 89 326, 82 гривень,
відповідно до висновку №12152/12722 - 12750 за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи.
2.4. Як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що об`єкти, зокрема рухомого майна, які належать на праві приватної власності відповідачу та обліковуються на його балансі та є в його реальному володінні, виставлені на продаж, що підтверджується наданими оголошеннями, розміщеними на торговельних майданчиках OLX.UA. Йдеться про оголошення щодо продажу спеціальної рухомої техніки: крану гусеничного МКГ 25БР, оголошеною вартістю 480000 гривень, верстату розточного оголошеною вартістю 17 000 гривень, iкла розпушувача вартістю 30000 гривень, що підтверджується наданими позивачем скрін-шотами сторінок з цими оголошеннями. Крім того, заявник посилається на договір купівлі - продажу автомобіля від 15 червня 2017 року - камазу вантажного, державний номерний знак НОМЕР_4 , посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Пульним М. М., та автомобілю ГАЗ 5312, державний номерний знак НОМЕР_5, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Пульним М.М.
Отже, на думку заявника, підставою для застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
2.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 заяву ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобілів, які належать на праві власності відповідачу, перелік яких наведений вище.
2.6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким.
2.6.1. Предметом спору у цій справі є майнові вимоги позивача щодо виплати 1 948 598, 47 грн дійсної (ринкової) вартості частини майна товариства позивачу, пропорційно розміру його частки в статутному капіталі ТОВ "СУМ".
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з поясненнями представника відповідача у ТОВ "СУМ" наявні оборотні кошти тільки для здійснення поточної діяльності.
Станом на час розгляду справи право власності на нерухомі об`єкти за відповідачем не зареєстровано.
Отже, за висновком суду, у разі продажу належного на праві власності відповідачу транспорту, виконання рішення суду у справі № 913/485/19, буде значно утруднено або взагалі неможливим за недостатністю грошових коштів та відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.
2.6.2. Щодо співмірності обраного позивачем заходу забезпечення та предмету спору суд зазначив таке. Предметом спору є стягнення 1 948 598,47 грн. Вартість автомобілів, які просить заборонити відчужувати позивач, становить 1 598 095 грн, тобто є меншою, ніж предмет позову. З огляду на відсутність зареєстрованого за відповідачем на праві власності нерухомого майна, такий захід, як заборона відповідачу відчужувати автомобілі, які належать йому на праві власності, суд визнав адекватним, співмірним та розумним.
2.7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 виправлено допущені описки в ухвалі по тексту описової частини в перших абзацах на четвертій та сьомій сторінках ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 про забезпечення позову у справі № 913/495/19, а саме вказано правильну вартість бульдозеру ДЗ 109Б на шасі Т 130, 1988 року випуску, вартістю 140 010, 04 грн відповідно до висновку № 12152/12722 - 12750 за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи. Зазначено, що ця ухвала є невід`ємною частиною ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 про забезпечення позову у справі №913/495/19.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову у цій справі. Судові витрати за подання касаційної скарги покласти на позивача.
3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
3.2.1. Забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України, на думку скаржника, можливо лише на стадії судового розгляду у суді першої інстанції, який закінчився 19.11.2029. Отже, застосування заходів забезпечення позову могло бути вжити лише судом першої інстанції, а не під час апеляційного перегляду ухваленого у справі рішення.
3.2.2. Відповідач визнає, що дійсно розмістив у мережі Інтернет оголошення про продаж частини належного йому майна. Проте продаж майна зумовлений необхідністю виконати рішення загальних зборів учасників відповідача щодо розрахунків із ОСОБА_2, який висловив намір вийти зі складу учасників ТОВ "СУМ". При цьому, скаржник звертає увагу, що оголошення про продаж техніки стосувалося майна на загальну суму 527000 грн, тоді як спір у цій справі про стягнення 1948598,47 грн.
Наявність факту спроб реалізації певної частини майна жодним чином не свідчить про його розпродаж, виведення майна зі складу цілісного майнового комплексу чи спроб відповідача ухилитися від виконання рішення суду.
Отже, скаржник вважає, що ухвала, яка оскаржується, не відповідає вимогам ст.136 ГПК України та підлягає скасуванню.
3.2.3. Крім того, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції наклав арешт на рухоме майно ТОВ "СУМ" сукупною вартістю 2907293,40 грн, тоді як предметом спору у справі є стягнення 1948598,47 грн. У зв`язку з цим відповідач стверджує про неспівмірність вжитих заходів забезпечення позову та невідповідність ухвали, що оскаржується, вимогам ч.4 ст.137 ГПК України.
3.2.4. Скаржник також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції ч.10 ст.137 ГПК України, оскільки вжиті заходи забезпечення порушують права ОСОБА_2, який, вийшовши з ТОВ "СУМ", позбавлений права отримати компенсацію вартості своєї частки внаслідок вжиття спірних заходів забезпечення позову.