ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №815/4428/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів"
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2013 (суддя Самойлюк Г.П.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 (Головуючий суддя Осіпов Ю.В., судді: Золотніков О.С., Скрипченко В.О.)
у справі № 815/4428/13-а
за позовом Котовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів"
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2013 року Котовська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області (далі - позивач, Котовська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач, ТОВ "Чубівський комбінат хлібопродуктів") про стягнення податкового боргу у сумі 341 119,29 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не встановлено наявність доказів, які б свідчили про існування у підприємства заборгованості по бюджетній позичці. Судами не досліджено умови, за наявності яких у заготівельних організацій виникає обов`язок у поверненні бюджетної позички, яку фактично повинні були отримувати сільхозтоваровиробники, а не Товариство. Процедура узгодження податкового боргу між сторонами не проводилася, а відтак позивач не мав права надсилати податкову вимогу. Судами не прийнято до уваги лист Одеської міжобласної інспекції державного комітету України по матеріальних резервах, в якому чітко сказано, що відповідач входить до складу ДАК "Хліб України" по Одеській області і є пунктом відповідального зберігання Держрезерву. ТОВ "Чубівський КХП" виступав як посередник між казначейством та сільгосптоваровиробниками.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наявності у відповідача заборгованості та неоскарження товариством податкової вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділення Державного Казначейства у Котовському районі Одеської області надіслало до Котовської ОДПІ подання №№44/01, 43/01 від 22.01.2013р.; №№ 43/02, 44/02 від 07.02.2013р.; № №43/03, 44/03 від 18.03.2013 року щодо стягнення з TOB "Чубівський КХП" в доход державного бюджету простроченої заборгованості по бюджетній позичці, наданої згідно "Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року", прийнятого на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 322 від 12.03.1996р. "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" та затвердженого Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113. в сумі 299 087 грн 60 коп. згідно "Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року", прийнятого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1997р. № 124 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1997 рік" та затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України та ДАК "Хліб України" від 04 березня 1997 року № 70/54/18. в сумі 42 031 грн. 69 коп. (а.с.18-20).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України відповідачу рекомендованим листом направлено податкову вимогу №8 від 24.04.2012 року, яка отримана останнім, однак борг не сплачено.
Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій не було надано оцінки доводам відповідача щодо того, що відповідач не був отримувачем бюджетних позичок, які надавались на підставі вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України. Товариство зазначає, що в даному випадку правовідносини по зберіганню отриманого зерна на погашення бюджетних позичок були врегульовані укладеним відповідачем із Одеським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" договором, за яким відповідач зобов`язався приймати сільгосппродукцію, яка поставляється товаровиробниками, розміщувати, зберігати її та здійснювати відвантаження згідно листів, розпоряджень, нарядів ДАК "Хліб України". Тобто, відповідач ніс виключно господарсько-правову відповідальність за отримане від сільгосппідприємств зерно на погашення бюджетних позичок.
Отже, отримання відповідачем на зберігання від сільгосппідприємств зерна на погашення вказаних бюджетних позичок не робить його автоматично отримувачем таких позичок, не породжує у нього обов`язку по їх поверненню.
Не надано судами попередніх інстанцій і правової оцінки щодо природи заборгованості, щодо обов`язку сплати якої відповідачу направлена податкова вимога як і не досліджено документів, які б свідчили про здійснення узгодження суми боргу відповідача.