ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/2657/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Ткач І.В., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Мороз Н.В.)
від 09.10.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мирутенко О.Л., судді - Данко Л.С., Скрипчук О.С.)
від 23.12.2019
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1",
2. Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія"
про стягнення 728 029,66 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", перейменоване в Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі - АТ "Укргазвидобування", позивач), звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" (надалі - ТОВ "Нафтогазрембуд-1", відповідач -1) та Дочірнього підприємства "Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", перейменоване в Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (надалі - ДП ПРАТ "НАК "Надра Украіни" "Західукргеологія", відповідач - 2 ), про стягнення солідарно заборгованості в сумі 579 765, 53 грн, з яких: 441156,64 грн - основного боргу, 56557,93 - пені, 69859,40 грн - 7% штрафу, 4564,52 грн - 3% річних та 7627,03 грн - інфляційних втрат.
1.2. 18.07.2019 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути солідарно з відповідачів 755217,27 грн, з яких: 441156,64 грн - основного боргу, 70098,19 грн- пені, 30880,96 грн - 7% штрафу, 41540,61 грн - 3% річних та 171540,87 грн - інфляційних втрат.
1.3. 06.08.2019 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути солідарно з відповідачів 748561,26 грн, з яких: основний борг - 441156,64 грн, пеня - 70015, 33 грн, 7% штрафу 30880,96 грн, 3% річних - 41515,75 грн та інфляційні втрати - 168 521, 83 грн.
1.4. 03.09.2019 позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути солідарно з відповідачів 441156,64 грн - основного боргу, 44322, 80 грн пені, 30880,96 грн - 7% штрафу, 43147,43 грн - 3% річних та 168521,83 грн - інфляційних втрат.
1.5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2003 між ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія", (відповідач - 2) та Корпорацією "Укрнерудпром" був укладений договір №147 про спільну діяльність, предметом якого є спільна інвестиційна та виробнича діяльність учасників з приводу організації й здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища та можливої промислової розробки Тинівського родовища з метою одержання прибутку.
30.11.2011 сторони уклали додаткову угоду №01/11 до цього договору, в якій погодили, що з моменту укладення цієї додаткової угоди сторонами договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 є ДП НАК "Надра України", Корпорація "Укрнерудпром" та ТОВ "Нафтогазрембуд-1".
27.01.2016 між ПАТ "Укргазвидобування" (виконавець) в особі директора філії Газопромислове управління "Львівгазвидобування" Сендеги О.С., який діє на підставі довіреності №2-17 від 08.12.2015, з однієї сторони, та ТОВ "Нафтогазрембуд-1", як оператор по договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 (в редакції додаткової угоди від 28.08.14 №02/14) між ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" та ТОВ "Нафтогазрембуд-1" (замовник), в особі виконавчого директора Темника І.Й., який діє на підставі довіреності від 30.12.2015, з іншої сторони, укладено договір №ЛГВ-71/06-16, відповідно до умов якого замовник зобов`язується із власних свердловин Тинівського газового родовища подати природній газ до УПГ-Грушів, а виконавець зобов`язується надати послуги по прийому, підготовці на УПГ-Грушів та транспортуванні природного газу замовника в систему магістральних газопроводів ПАТ "Укртрансгаз".
На виконання умов договору №Л ГВ-71/06-16 позивач надав, а відповідач - 1 прийняв послуги на суму 1165 287,60 грн, проте лише частково здійснив оплату за отримані послуги, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 441156, 64 грн.
Посилаючись на норми закону, що регулюють діяльність простого товариства, позивач просить суд стягнути заборгованість за надані згідно з договором №ЛГВ-71/06-16 послуги солідарно, як учасників договору простого товариства.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2019, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Нафтогазрембуд-1" на користь АТ "Укргазвидобування" 441156,64 грн основного боргу, 44322,80 грн пені, 30880,96 грн 7% штрафу, 43147,43 грн 3 % річних, 168477,39 грн інфляційних нарахувань та 10909,52 грн. судового збору. У решті позовних вимог було відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції, керуючись статтею 1130 Цивільного кодексу України, статтею 64.6 Податкового кодексу України та враховуючи факт взяття на облік ДПІ у Франківському районі м. Львова договору №147 про спільну діяльність (№ 000146), дійшов висновку, що цей договір не є договором простого товариства, тому відповідачі не мають солідарно відповідати за зобов`язаннями, що виникли з договору №ЛГВ-71/06-16. При цьому, суд зауважив, що договір про спільну діяльність та договір простого товариства мають багато спільних рис, однак їх не можна ототожнювати.
2.3. Оскільки згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, а суд встановив, що законом та договором №ЛГВ-71/06-16 такий обов`язок відповідачів не передбачений, суд відмовив у задоволенні позову до ДП ПРАТ "НАК "Надра Украіни" "Західукргеологія".
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що предметом спору в даній справі є правовідносини, що виникли між сторонами внаслідок укладення договору №ЛГВ-71/06-16, а не договору №147 про спільну діяльність.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 10.01.2020 АТ "Укргазвидобування" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про солідарне стягнення на користь позивача 441 156, 64 грн основного боргу, 44 322,80 грн пені, 30 880,96 грн 7% штрафу, 43 147,43 грн 3 % річних, 168 477,39 грн інфляційних втрат грн з ДП ПРАТ "НАК "Надра Украіни" "Західукргеологія" та прийняти нове рішення, яким стягнути цю суму боргу солідарно з відповідачів.
3.2. В обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що суди обох інстанцій:
1) неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 64.6 Податкового кодексу України і дійшли помилково висновку, що взяття на облік договору про спільну діяльність впливає на його правову природу відповідно до актів цивільного законодавства;
2) не застосували до спірних правовідносин положення частини 2 статті 1130 Цивільного кодексу України, яка визначає, що спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників, а також частини 2 статті 1138 цього Кодексу, в якій передбачено, що якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення;
3) не врахували, що договір №ЛГВ-71/06-1 укладено директором Темником І.Й., який діяв на підставі довіреності від 30.12.2015, що видано відповідачем -1 та відповідачем -2 на правах учасників договору про спільну діяльність №147-СД від 25.04.2003, про що й було зазначено у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 914/3095/16 за позовом ДП НАК "Надра України "Західукргеологія" до ТОВ "Нафтогазрембуд-1" та ПАТ "Укргазвидобування" про визнання договору № ЛГВ-71/06-16 від 27.01.2016 недійсним.
3.3. 11.03.2020 від ДП ПРАТ "НАК "Надра Украіни" "Західукргеологія" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Вказує, що не є стороною договору № ЛГВ-71/06-16 від 27.01.2016, а отже не може мати жодних грошових зобов`язань за цим договором. Відповідач-2 вважає, що норма частини 3 статті 1141 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у касаційні скарзі не застосована до спірних правовідносин, оскільки між відповідачами укладено договір №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 (в редакції додаткової угоди від 28.08.2014 №02/14), який є договором про спільну діяльність, а не договором простого товариства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
4.2. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і надалі положення ГПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08.02.2020), що визначає межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.3. Оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ДП ПРАТ "НАК "Надра Украіни" "Західукргеологія", Верховний Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та не перевіряє обґрунтованість та законність судових рішень в частині присуджених до стягнення сум боргу за договором.
4.4. Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
4.5. У статті 9 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
4.6. Натомість Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
4.7. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
4.8. Отже Податковий кодекс України не регулює майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Тому суди неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 64.6 Податкову кодексу України. Та обставина, що договір №147 взятий на облік ДПІ у Франківському районі м. Львова, жодним чином не впливає та не змінює його правову природу відповідно до вимог актів цивільного законодавства.