ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №816/2026/18
адміністративне провадження №К/9901/27041/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 (головуючий суддя: Чалий І.С., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі №816/2026/18 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
12.06.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Полтавське об`єднане УПФУ Полтавської області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач-2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати нечинним та скасувати рішення Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області № 344 від 21.06.2017, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 10 років;
визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 10 років;
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо підтвердження висновків про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що викладені в рішенні № 344 від 21.06.2017 Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області;
зобов`язати Полтавське об`єднане УПФУ Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 08.06.2017, та вчинити дії щодо виплати нарахованих сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області № 344 від 21.06.2017.
Зобов`язати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2017 про призначення/перерахунок пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 10 років; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо підтвердження висновків про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що викладені в рішенні № 344 від 21.06.2017 Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області; зобов`язання Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 08.06.2017, та вчинити дії щодо виплати нарахованих сум відмовити.
04.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), а саме просив суд визнати протиправним рішення № 22 від 25.01.2019 Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району), яким відмовлено йому у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю підтвердженого в установленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції залишаючи заяву без розгляду дійшов висновку, що фактично заявником заявлено нову позовну вимогу, а отже підстави для її задоволення відсутні.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 816/2026/18 скасовано.
Постановлено окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в порядку статті 383 КАС України задоволено.
Визнано протиправним рішення № 22 від 25.01.2019 Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району), яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю підтвердженого в установленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Про вжиті заходи зобов`язано повідомити Другий апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач проігнорував висновки суду, які викладені в рішенні від 01.08.2018 у справі 816/2026/18 та прийняв рішення, протилежне від того, яке повинен був прийняти, а тому рішення про відмову у призначені пенсії від 25.01.2019 №22, яке прийнято суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду є протиправним в розумінні приписів статті 383 КАС України.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 25.09.2019), в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, прийняти рішення, яким відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем-1 у добровільному порядку в межах повноважень та з урахуванням висновків суду виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2018, а саме повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та додані до неї документи.
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
09.01.2020 справа № 816/2026/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 07.04.2020, здійснено заміну судді Саприкіної І.В., у зв`язку з її перебуванням у відпустці.
При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання чинності змін до КАС України.
Переглядаючи оскаржуване судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2018, яке набрало законної сили 01.09.2018, у цій справі позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вичинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об`єднаного УПФУ Полтавської області від 21.06.17 №344; зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2017 про призначення/перерахунок пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Полтавським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 816/2026/18 повторно розглянуто заяву від 08.06.2017 та подані до неї документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням від 25.01.2019 № 22 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю підтвердженого в установленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Стверджуючи про те, що прийняття рішення Полтавським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Полтавської області не може вважатися належним виконанням рішення від 01.08.2018 у справі № 816/2026/18 та призвело до безпідставного закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду, чим порушило право позивача на обов`язковість виконання судового рішення, позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправним такого рішення в порядку, передбаченому статті 383 КАС України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".