ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №804/7822/16
адміністративне провадження №К/9901/30477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської районної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 у складі судді Степаненко В.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у складі колегії суддів: Чередниченка В.Є. (головуючий), Іванова С.М., Панченко О.М. у справі №804/7822/16 за позовом Комунального закладу "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради до Дніпропетровської районної державної адміністрації, треті особи Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, Любимівська сільська рада про визнання незаконними та скасування розпоряджень
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Позивач - Комунальний заклад "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради (надалі - КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат") звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (надалі - РДА) про скасування розпоряджень №1750-р від 15.12.2006 та №Р-428/0/291 від 09.07.2015.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови РДА від 15.12.2006 №1750-р "Про вилучення з постійного користування Дніпропетровського будинку - інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельну ділянку площею 20,0 га та передання у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради" (надалі - Розпорядження №1750-р).
2.2. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови РДА від 09.07.2015 №Р-428/0/291 "Про вилучення земельної ділянки", яким вилучено земельну ділянку загальною площею 176,8 га у КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" та визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування серії ІІ-ДП №007739 від 06.03.1998 (надалі - Розпорядження №Р-428/0/291).
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. 04.12.1997 РДА було винесено розпорядження №896-р про передання земельної ділянки площею 176,800 га у постійне користування Дніпропетровському будинку-інтернату для престарілих та інвалідів, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ДП №007739, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1172 від 06.03.1998, правонаступником якого є позивач - КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат".
3.2. 15.12.2006 Розпорядженням голови РДА №1750-р вилучено з постійного користування Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів земельну ділянку площею 20,0 га та передано у державну власність до земель запасу Любимівської сільської ради з наступною передачею в оренду комерційному підприємству на 21 рік. Різницю площі - 156,0 га земельної ділянки, наданою в постійне користування Дніпропетровському будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів згідно з державним актом ІІ-ДП №007739 від 06.03.1998 та вилученою в землі запасу Любимівської сільської ради, залишено в постійному користуванні Дніпропетровського будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів.
3.3. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником 20,0 га земельної ділянки (кадастровий номер 1221484000:02:010:0009) для ведення підсобного сільського господарства є держава в особі РДА.
3.4. Як вбачається з Розпорядження №1750-р, його винесено на підставі клопотання про відмову від користування частиною земельної ділянки площею 20 га, листа головного управління праці та соціального захисту населення від 12.12.2006 №06/4019-001 щодо погодження вилучення земельної ділянки площею 20,0 га, рішення земельної комісії РДА від 07.12.2006.
3.5. 13.05.2015 КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" подано Любимівській сільській раді заяву про добровільну відмову від земельної ділянки площею 176,800 га.
3.6. У зв`язку із наміром відновити підсобне господарство, 18.05.2015 позивач направив на адресу Любимівської сільської ради лист з проханням вважати відкликаним лист від 13.05.2015 про добровільну відмову від землі, припинити практичні дії з приймання-передавання землі та повернути земельну ділянку 176,800 га у користування.
3.7. 09.07.2015 РДА прийнято Розпорядження №Р-428/0/291, яким вилучено земельну ділянку загальною площею 176,8 га у КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" та визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування серії ІІ-ДП №007739 від 06.03.1998.
3.8. Листом від 13.04.2016 за №19-4-0.2-4472/2-16, у відповідь на заяву позивача від 14.03.2016, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що від РДА Розпорядження №Р-428/0/291 до Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі не надходило і відомості щодо реєстрації скасування права постійного користування також. Крім того, КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат" є постійним користувачем 176,800 га землі, а розбіжність у 20,0 га не була внесена, внаслідок того, що наказ №377 від 05.11.1998 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількості обліку земель (форми №6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" втратив чинність, а звітність за формою 6-зем з 01.01.2016 не ведеться і зміни в статистичну звітність не вносяться.
4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що за змістом частини 2 статті 142 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на час спірних правовідносин, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснювалося лише за його заявою до власника земельної ділянки. Проте, матеріали справи свідчать, що позивач заяв щодо добровільної відмови від земельної ділянки наданої йому у постійне користування на користь держави або територіальної громади не подавав, що свідчить про протиправність оспорюваних розпоряджень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем - РДА, подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційних скарг зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції та посилається на нез`ясування судом тієї обставини, чи дотримався позивач строку звернення до суду з позовом. Скаржник вважає, що при прийнятті оспорюваних розпоряджень РДА були дотримані вимоги Земельного кодексу України та наголошує, що позивач тривалий час використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням та не має можливості самостійно її обробляти.
6. Позивачем - КЗ "Дніпропетровський геріатричний пансіонат", подані заперечення на дану касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення і оскаржувані судові рішення без змін. На обґрунтування заперечень посилається на правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
8. Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
9. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).