Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 335/8970/16-ц
провадження № 61-11668св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві,
відповідач -Головне управління Держпраці у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргуУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2016 року у складі судді Соболєвої І. П. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (далі - УВД ФСС НВ у м. Києві) звернулося до суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області ( далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області) про про скасування актів за формою Н-5 та Н-1.
Позов мотивований тим, що 08 вересня 2015 року з ОСОБА_1, який надавав послуги ТОВ "Охоронний Холдінг" зі збереження товарно-матеріальних цінностей на Публічному акціонерному товаристві "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "Запоріжсталь") стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав множинні переломи кісток скелету і внутрішніх органів, що призвело до смерті.
За результатами роботи спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1, складені акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1). Позивач не погоджується з висновком комісії, що нещасний випадок з ОСОБА_1 пов`язаний з виробництвом, вважає його необ`єктивним та таким, що суперечить причині та обставинам настання нещасного випадку, оскільки потерпілий не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Охоронний Холдінг", а надавав послуги товариству за цивільно-правовим договором. Відтак акти за формами Н-5 та Н-1, складені комісією з порушенням вимог порядку розслідування та не можуть бути підставою для відшкодування потерпілому шкоди відповідно до законодавства про загальнообов`язове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.
Просив суд скасувати складені акти за формою Н-5 та Н-1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2016 року в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання потерпілим саме трудових обов`язків в інтересах підприємства за режимом його роботи, тому згідно з пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (в редакції, чинній на час проведення розслідування та складення спірних актів) (далі - Порядок № 1232) цей нещасний випадок вважається таким, що пов`язаний з виробництвом. Позивач не надав суду достатньо належних доказів, які б спростовували такий висновок суду.
Оскаржувані акти складені належною комісією в межах її компетенції. Окрема думка члена комісії ОСОБА_2, яка додана до акта форми Н-5,врахована членами комісії з розслідування нещасного випадку під час з`ясування обставин і причин нещасного випадку. Оцінюючи окрему думку члена комісії ОСОБА_2 як доказ у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що окрема думка не містить чіткого та беззаперечного посилання на те, що член комісії ОСОБА_2 вважає нещасний випадок з ОСОБА_1 таким, що не пов`язаний із виробництвом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу Фонду відхилено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2016 рокузалишено без змін.
Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку, ухваливши у справі законне й обґрунтоване рішення. Висловлення одним із членів комісії з розслідування нещасного випадку окремої думки не свідчить про незаконність складених актів.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, обґрунтовано вважається таким, що пов`язаний із виробництвом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року УВД ФСС НВ у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2016 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року, у справі ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
13 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
28 березня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, неправильно з`ясував обставини справи, що мали значення для правильного її вирішення. Суди не визначили характер правовідносин, які фактичносклалися між потерпілим та ТОВ "Охоронний Холдінг", оскільки ОСОБА_1 відповідно до цивільно-правового договору надавав послуги цьому товариству зі збереження товарно-матеріальних цінностей та не перебував із ТОВ "Охоронний Холдінг" у трудових відносинах.
Суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відмовили у скасуванні неправомірних актів за формами Н-5 та Н-1, не оцінивши надані позивачем належні докази у справі, зокрема висновки Територіальної державної інспекції з питань праці Запорізької області, думки страхового експерта - члена комісії, роз`яснення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суди дійшли неправильних висновків, що журнал реєстрації вступного інструктажу, проходженя стажування та картки обліку спецодягу свідчать про виникнення трудових правовідносин.
Аргументи інших учасників справи
У квітні 2018 року від ГУ Держпраці у Запорізькій області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2016 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року - без змін.
Відзив аргументований тим, що оскаржувані акти за формами Н-5 та Н-1 складені комісією відповідно до вимог Порядку № 1232 та на підставі доказів, які зібрані під час розслідування нещасного випадку.
Під час розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1, комісією встановлено, що він підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, пройшов вступний інструктаж з питань охорони праці та стажування за професією контролер, пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці на робочому місці та згідно з протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 20 серпня 2015 року № 257 та розпорядження від 20 серпня 2015 року № 225 допущений до самостійної роботи контролера.
Вказане свідчить, що ОСОБА_1, пройшовши інструктаж за професією контролер, був фактично допущений до роботи на підприємстві як найманий працівник та виконував роботу в інтересах підприємства.
Акти за формами Н-5 та Н-1 складені законно та обґрунтовано.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у лютому 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що08 вересня 2015 року о 14 год 00 хв із ОСОБА_1, який надавав послуги ТОВ "Охоронний Холдінг" зі збереження товарно-матеріальних цінностей на ПАТ "Запоріжсталь", стався нещасний випадок зі смертельним наслідком.
01 жовтня 2015 року комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області від 09 вересня 2015 року № 298 р, правонаступником якого є відповідач, складено та головою комісії з реорганізації територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області затверджено акт форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08 вересня 2015 року о 14 год 00 хв на ТОВ "Охоронний Холдінг" із потерпілим ОСОБА_1, який надавав послуги цьому товариству зі збереження товарно-матеріальних цінностей на ПАТ "Запоріжсталь". До вказаного акта додано окрему думку члена комісії - заступника начальника відділу профілактики виробничого травматизму страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі ОСОБА_2, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах ні з ТОВ "Охоронний Холдінг", ні з ПАТ "Запоріжсталь" та виконував свої обов`язки у ТОВ "Охоронний Холдінг" за договором про надання послуг цивільно-правового характеру, у зв`язку з чим обставини, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1, не підпадають під перелік обставин визначених пунктом 15 Порядку № 1232, згідно з яким нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, тому складання акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 є безпідставним і суперечить законодавству.
Суди також встановили, що 01 жовтня 2015 року комісією з розслідування нещасного випадку складено та головою комісії з реорганізації територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області затверджено акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1, який надавав послуги ТОВ "Охоронний Холдінг" зі збереження товарно-матеріальних цінностей на ПАТ "Запоріжсталь".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.