Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
місто Київ
справа № 266/2353/15-ц
провадження № 61-45241св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,
треті особи: Управління "Служба у справах дітей" Маріупольської міської ради, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Попової С. А., Ткаченко Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ", банк) у липні 2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 10 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "ДОНГОРБАНК", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 43, відповідно до умов якого ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 300 000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % річних, за простроченою заборгованістю - 18 % річних, з кінцевим терміном повернення 09 травня 2019 року.
На забезпечення виконання кредитних зобов`язань 10 травня 2006 року ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 1/1, за умовами якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку належне йому нерухоме майно у вигляді житлового будинку (літ. А-3) з жилою мансардою (літ. А/м), з усіма надвірними спорудами та побудовами АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0, 0480 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на праві власності на земельну ділянку. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 грудня 2011 року, яке набрало законної сили 23 грудня 2012 року, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, солідарно стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у розмірі 269 480, 30 дол. США та 21 958, 40 грн. Оскільки рішення суду не виконано, позивач просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 травня 2006 року № 43 у розмірі 269 480, 30 дол. США та 21 958, 40 грн, звернути стягнення на житловий будинок (літ. А-3) з жилою мансардою (літ. А/м), з усіма спорудами та побудовами за АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, та на земельну ділянку, площею 0, 0480 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1 шляхом надання права ПАТ "ПУМБ" на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві. Також позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат.
Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом
ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "ПУМБ", ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору. Вважала, що під час укладення іпотечного договору 10 травня 2006 року порушені законні права та інтереси дитини, всупереч правилам статей 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства", статі 177 СК України, вимогам частини шостої статті 203 ЦК України, статі 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" не отримана згода органу опіки та піклування. Крім того, зазначила, що під час укладання іпотечного договору сторони порушено вимоги статті 6 Закону України "Про іпотеку".
Стислий виклад позиції учасників справи за первісним та зустрічним позовами
ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову банку, зазначив, що він добросовісно виконував зобов`язання, взяті за кредитним договором. Вважав, що під час оформлення договору іпотеки порушені права його дочки ОСОБА_5, яка народилася та постійно проживала у іпотечному будинку, але згоди органу опіки та піклування на укладання договору не отримували, тому такий договір є недійсним. Просив відмовити у задоволенні позову банку та задовольнити зустрічний позов.
ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову банку, зазначаючи про невідповідність іпотечного договору вимогам закону, а тому відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Також зазначила, що до спірних правовідносин необхідно застосувати Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Вважала, що ПАТ "ПУМБ" не є належним позивачем у справі, оскільки не є стороною іпотечного договору та відповідно не є законним іпотекодержателем, а тому права ПАТ "ПУМБ" не порушені. Просила застосувати до позовних вимог банку позовну давність.
Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації заперечував проти задоволення позову банку та підтримав зустрічний позов у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_3, 2004 року народження, на момент укладання іпотечного договору дійсно проживала у будинку АДРЕСА_1 та мала право користування зазначеним жилим приміщенням, а тому іпотечний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, не в інтересах дитини, без відповідного дозволу органу опіки та піклування.
Управління "Служба у справах дітей" Маріупольської міської ради підтримало зустрічний позов, заперечувало проти задоволення позову ПАТ "ПУМБ".
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року позовні вимоги ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором від 10 травня 2006 року № 43 у розмірі 269 480, 30 дол. США та 21 958, 40 грн, яка складається з: 237 628, 98 дол. США - заборгованість за сумою кредиту, 31 851, 32 дол. США - заборгованість за процентами, 21 958, 40 грн - заборгованість за пенею, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10 травня 2006 року № 1/1 - житловий будинок (літ. А-3) з жилою мансардою (літ. А/м), житловою площею 130, 1 кв. м, з усіма надвірними спорудами (1) та побудовами (підвал (літ А/п), вбиральня-душ
(літ. Б-1), сарай (літ. В-1), за АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі дубліката свідоцтва про право власності від 28 липня 1998 року № 480, виданого на підставі рішення Виконкому Маріупольської міської ради від 28 липня 1998 року № 480, зареєстрованого Маріупольським БТІ 19 вересня 2002 року за № 41342 та на підставі договору про розподіл майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І. І. 03 травня 2006 року, за реєстром № 604, зареєстрованого Маріупольським БТІ 03 травня 2006 року відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 10540897, реєстраційний номер 5083408, номер запису 16913, в книзі "23", та на земельну ділянку, площею 0, 0480 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯГ № 357376, виданого Маріупольською міською радою 03 травня 2006 року та зареєстровано в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 01.06.162.00183), та на підставі договору про розподіл майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бодягіною І. І. 03 травня 2006 року, за реєстром № 604, зареєстрованого Маріупольським БТІ 03 травня 2006 року, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 10540897, реєстраційний номер 5083408, номер запису № 16913, в книзі "23" шляхом надання права ПАТ "ПУМБ" продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку" з початковою ціною предмета іпотеки у розмірі 5 392 751, 00 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ПАТ "ПУМБ", ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПУМБ" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654, 00 грн по 1 827, 00 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції щодо вирішення позову банку обґрунтовувалося тим, що позовні вимоги ПАТ "ПУМБ" є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 основні зобов`язання за кредитним договором не виконує. Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.
Суд першої інстанції не встановив правових підстав для задоволення заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки строк дії кредитного договору визначено у пункті 7.1 до повного виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань за кредитним договором.
Рішення суду першої інстанції у частині вирішення зустрічного позову обґрунтовувалося тим, що, проживаючи без відповідної реєстрації у будинку з батьками, дочка набула права користування цим житлом як член сім`ї власника відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України
"Про охорону дитинства" та зберігає це право протягом часу перебування будинку в іпотеці. Під час укладення договору іпотеки батьки не зловживали своїми правами стосовно своєї малолітньої дитини, оскільки дочка не була власником чи співвласником предмета іпотеки, не була в ньому зареєстрована, тому і попередньої згоди органу опіки та піклування для передачі цього майна в іпотеку не вимагалося. При цьому обставин, які б свідчили про недобросовісність іпотекодержателя - банку, також не встановлено.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року в частині задоволення позову ПАТ "ПУМБ" та в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ПУМБ" у розмірі 3 654, 00 грн скасовано. У задоволенні позовних вимог ПАТ "ПУМБ" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. В частині відмови у позові ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ПАТ "ПУМБ", ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору залишено без змін. Стягнуто з ПАТ "ПУМБ" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5 481, 00 грн у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ПАТ "ПУМБ" в дохід держави судовий збір у розмірі 5 481, 00 грн у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що банк змінив строк виконання основного зобов`язання на 10 серпня 2010 року, направивши вимогу про негайне, дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних з ним платежів (відсотків) у розмірі 261 078, 90 дол. США, а тому, з часу закінчення 30-денного строку з дня отримання повідомлення боржником ОСОБА_1 - з 30 вересня 2010 року у банку виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ "ПУМБ" звернувся тільки 08 липня 2015 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України, питання про поновлення строку позовної давності у позовній заяві не було поставлено.
Одночасно апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у жовтні 2018 року, ПАТ "ПУМБ" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин правила позовної давності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року надійшли відзиви на касаційну скаргу ПАТ "ПУМБ", у яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін у зв`язку з необґрунтованістю доводів касаційної скарги.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у жовтні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.