ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №815/4453/14
адміністративне провадження №К/9901/5677/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Союз НТВ"
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 (суддя Стефанов С.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 (Головуючий суддя Жук С.І., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
у справі № 815/4453/14
за позовом Приватного підприємства "Союз НТВ"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2014 року Приватне підприємство "Союз НТВ" (далі - позивач, ПП "Союз НТВ") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.03.2014 № 0001022201 та № 0001032201.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015, адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач зазначає, що податковим органом при проведенні перевірки було використано акт перевірки ТОВ "Індепендент груп". Однак, рішеннями, що набрали законної сили у справі № 826/4869/14 визнано протиправними дії щодо проведення перевірки контрагента позивача. Позивачем документально підтверджені виконання зобов`язань щодо оплати придбаних у ТОВ "Індепендень Груп" товарів. У ПП "Союз НТВ" наявні фізичні та технічні можливості для здійснення господарської діяльності. Під час перевірки податковий орган не встановив обставим справи, які б свідчили про наявність умислу позивача на укладення договорів з контрагентами без наміру досягнення наслідків, які передбачені договорами. Вантажоотримувач не може нести відповідальність за відсутність товарно-транспортних накладних чи помилки у їх оформленні. Крім того, податкова інформація не може слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій надано перевагу доводам відповідача та не враховані надані позивачем докази.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 27.02.2014 по 05.03.2014, на підставі наказу від 24.02.2014 № 119-п,повідомлення від 24.02.2014 № 23, на підставі висновку щодо розгляду заперечень на акт перевірки позивача від 11.02.2014 № 206/15-51-22-01/32896311, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "Союз НТВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ідепендент Груп за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 12.03.2014 № 500/15-51-22-01/32896311 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, статті 134, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 19508 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 2755 грн., за 4 квартал 2012 року на 16753 грн; пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 18579 грн., в т.ч. за липень 2012 року на 677 грн., за серпень 2012 року на 450 грн., за вересень 2012 року на 1497 грн., за жовтень 2012 року га 13139 грн., за листопад 2012 року на 1296 грн., за грудень 2012 року на 1520 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 25.03.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24 385 грн, в тому числі 19 508 грн - за основним платежем та 4 877 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 23 224 грн, в тому числі 18 579 грн - за основним платежем та 4 645 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.