ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа №420/2219/19
адміністративне провадження №К/9901/21982/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль"
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 (суддя Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.)
у справі № 420/2219/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль"
до Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації
про зобов`язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації, в якій просило суд зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення павільйону (буфету) " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 11.10.2002, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., зареєстрованого у реєстрі за № 8924, який укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 - з іншого.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю бездіяльності державного реєстратора щодо не скасування запису на підставі рішення у цивільній справі.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі № 420/2219/19.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №420/2219/19 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 залишено без змін.
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль" з вищевказаними рішеннями судів не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі №420/2219/19 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Також скаржник просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, але таке клопотання відхилено Верховним Судом, оскільки Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
6. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі №420/2219/19.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2009 у справі № 2-923/2009, яке набрало законної сили 27.11.2009, договір дарування від 11.10.2002, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є., зареєстрований у реєстрі за № 8924, який укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 - з іншого, визнано недійсним; зобов`язано зазначених осіб не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "Модуль" в користуванні власністю - майданчиком павільйоном (буфетом) площею 46,80 кв. м. з комунікаціями, розташованими по АДРЕСА_1 шляхом знесення тимчасового павільйону (буфету) "ІНФОРМАЦІЯ_1".
8. 11.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль" звернулося до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з листом № 03-12/2018 щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення павільйону (буфету) " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2009 у справі № 2-923/2009.
9. Листом від 26.12.2018 № з-803-18 Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надав відповідь, згідно якої для вирішення зазначеного питання та подальшої державної реєстрації скасування запису про право власності необхідно звернутися до суду з метою визначення наслідків недійсності договору дарування від 11.10.2002.
10. На переконання позивача, будь-які додаткові роз`яснення рішення суду не потребуються, оскільки скасована підстава виникнення та реєстрації права власності на об`єкт як такий, що насправді був лише тимчасовою спорудою і який було знесено, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Суди першої та апеляційної інстанції керувались тим, що спір у цій справі не підсудний адміністративним судам, оскільки порушення своїх прав позивач вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які він вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, а тому зазначений спір належить до юрисдикції цивільного суду.
12. Суд апеляційної інстанції також відзначив, що предметом розгляду в цій справі є не сама по собі бездіяльність органу реєстрації, а результат таких послуг - державна реєстрація скасування права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга мотивована відсутністю спору про право, що на думку позивача, є підставою для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства і предметом спору є виключно безпідставне невиконання відповідачем публічно-владних управлінських функцій, визначених приписами Конституції України та ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що є підставою для зобов`язання останнього скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення павільйону (буфету) "ІНФОРМАЦІЯ_1".
14. На думку скаржника, висновки судів не ґрунтуються на обставинах справи, зроблені з порушенням ч. 1 ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 5, ст. 6, ст. 19, ст.ст. 90, 242 КАС України, що призвело до обмеження Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" у конституційній гарантії, передбаченій ст. 55 Конституції України, ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Позивач посилається на те, що цивільно-правовий спір щодо павільйону (буфету) "ІНФОРМАЦІЯ_1", щодо всіх підстав виникнення та скасування прав власності на нього, як на нерухоме майно остаточно вирішений ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 29.06.2006 та заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2009 за участю всіх осіб, які пред`являли права на цей об`єкт. Судами визначено, що цей об`єкт взагалі не є нерухомим майном, на виконання рішення павільйон було знесено, тому на даний час ніякого цивільного спору щодо нього бути не може, а отже скасування запису, як такого є лише формальною адміністративною процедурою, яка мала бути здійснена державним реєстратором згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі рішення, яке набрало законної сили.
16. Товариство з обмеженою відповідальністю "Модуль" вказує, що обрало ефективний, законний спосіб захисту свого порушеного права. При наявності двох вже вирішених цивільних справ, альтернативного ефективного способу захисту в даній ситуації немає, ніж звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
17. У касаційній скарзі позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.10.2018 у справі № 914/870/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №804/20728/14.