1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

Іменем України



10 квітня 2020 року

Київ

справа №810/3898/14

адміністративне провадження №К/9901/5124/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Васильківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року (суддя Щавінський В.Р.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року (судді Хрімлі О.Г., Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.)

у справі № 810/3898/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТрансБалт"

до Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТрансБалт" (далі - позивач, ТОВ "УкрТрансБалт") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач, Фастівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000122301/0 від 03 березня 2009 року, №0000132301/0 від 03 березня 2009 року, №0000122301/1 від 05 травня 2009 року, №0000132301/1 від 05 травня 2009 року, №0000122301/2 від 13 липня 2009 року, №0000132301/2 від 13 липня 2009 року, №0000352301/0 від 13 липня 2009 року, №0000122301/3 від 28 вересня 2009 року.

Справа неодноразово розглядалася судами попередніх інстанцій. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі №810/3898/14, 804/8019/13-а та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "УкрТрансБалт" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у зв`язку з перевищенням Позивачем граничної межі отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг і, як наслідок, втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відмовою перейти на загальну систему оподаткування, за перевіряємий період останнім не задекларовано податок на прибуток в сумі 27 810,00 грн. Крім того, позивачем не подані декларації з податку на прибуток, в зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 14 585,00 грн. У зв`язку з перевищенням граничної межі отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг та втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відмовою перейти на загальну систему оподаткування позивач не задекларував комунальний податок, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 20,40 грн. За неподання розрахунків у визначені законодавством строки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 690,20 грн.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 30 січня 2009 року по 13 лютого 2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 98/8/2301-344446930 від 18 лютого 2009 року.

Згідно з висновками акту перевірки, відповідач дійшов до висновку, що позивачем порушено: п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, пп. 5.2.1 ст. 5 та п.п. 8.1, 8.2 ст. 8, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 27 810,00 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки позивачем не подані декларації з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за півріччя 2008 року та за 9 місяців 2008 року; вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори", наказу Державної податкової адміністрації України № 625 від 24 грудня 2003 року "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку", з огляду на те, що підприємством не складався податковий розрахунок комунального податку, що призвело до заниження суми податку всього у сумі 20,40 грн.; пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: позивачем не подані розрахунки комунального податку за 4 квартал 2007 року та за 1-3 квартали 2008 року; ст. 1, ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва", у результаті чого завищено єдиний податок всього у сумі 63 802,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 27 810,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 14 585,00 грн., № 0000132301/0 від 03 березня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання за платежем "комунальний податок" у розмірі 710,60 грн. з них: 20,40 грн. - за основним платежем, 690,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов`язання з комунального податку у розмірі 669,80 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку винесених податкових повідомлень-рішень податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000122301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000132301/1 від 05 травня 2009 року, № 0000122301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000132301/2 від 13 липня 2009 року, № 0000352301/0 від 13 липня 2009 року, № 0000122301/3 від 28 вересня 2009 року, № 0000132301/3 від 28 вересня 2009 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судами встановлено, що ТОВ "УкрТрансБалт" протягом III кварталу 2007 року було платником єдиного податку. У перевіряємий податковим органом період позивач здійснював операції з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом з наданням додаткових послуг, які пов`язані з вказаними перевезеннями, шляхом укладання відповідних договорів на транспортно-експедиційне обслуговування.

Усі договори на транспортно-експедиційне обслуговування, які укладались між позивачем та його контрагентами, є однорідними за змістом та відрізняються датою укладання і умовами перевезення.

Предметом договорів було зобов`язання експедитора згідно установчих завдань та угод з транспортним підприємством від імені та за рахунок клієнта ("Балтрефтранс", ЗАТ Судноплавна компанія "Укрферрі") виконувати роботи з транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов`язані з зазначеними перевезеннями на території України.

У відповідності до п.п. 2.1.7, 2.1.8 укладених договорів, зобов`язаннями клієнта є: здійснення попередньої оплати та забезпечення своєчасного надходження на рахунок експедитора коштів, призначених для розрахунків за перевезення вантажу, а також виконання експедитором інших послуг, передбачених цим договором; відшкодування витрат залізним дорогам через експедитора за затримання "вагонів/контейнерів" на станціях залізних доріг: через невірне оформлення вантажовідправником перевізних документів; не додавання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил чи невірне їх оформлення; пов`язаних з перевіркою вантажів залізничною дорогою (маси, вантажу), митними чи іншими органами адміністративного контролю; іншими причинами, які не залежать від експедитора.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.7 укладених договору, до зобов`язань Експедитора відноситься: розроблення на підставі заявок клієнта маршрутів та тарифів на перевезення вантажу та повідомлення результатів клієнту. Надання клієнту протоколу узгодження вартості перевезення; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, здійснює спостереження за вантажем та інформує клієнта про рух чи місцезнаходження його вантажу; за окремою заявкою клієнта, за рахунок його коштів по узгоджених тарифах, організовує страхування майнових ризиків клієнта, пов`язаних з перевезенням вантажу; виступає платником за залізничним тарифом та додатковими зборами під час перевезення вантажу по території України.

За змістом визначений наступний порядок оплати: клієнт здійснює попередню оплату вартості перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, яка складається з вартості провізних платежів та винагороди за експедиторські послуги на підставі виставлених експедитором рахунків протягом 24 годин з моменту отримання їх факсом; у дорученні банку на переведення попередньої оплати клієнт зазначає за які саме перевезення відбувається оплата, номер цього договору та рахунку.

Відповідно до порядку оплати, встановленого п.п. 4.1, 4.2 укладених договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, кошти, які надходили на рахунок позивача складались як з безпосередньої оплати експедиторських послуг (комісійна винагорода), так і коштів, які експедитор як посередник, зобов`язаний передати третій особі - виконавцю транспортних послуг. Тобто ці кошти є транзитними, і не належать позивачу на праві власності.

На підтвердження даної обставини позивачем надані суду відповідні бухгалтерські довідки в яких відображені суми коштів, що надходили безпосередньо за надані експедиторські послуги та кошти, які перераховувались клієнтом на рахунок позивача для подальшої оплати послуг перевізника.

З огляду на вказане, оскільки у період, який перевірявся відповідачем сума коштів за експедиторські послуги, яка надійшла на рахунок позивача в якості комісійної винагороди, не перевищує 1 млн. гривень, відсутні підстави для переходу позивача на загальну систему оподаткування, а тому нарахування податковим органом податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, комунального податку та штрафних (фінансових санкцій) за несвоєчасну подачу декларацій з податку на прибуток підприємств та розрахунку комунального податку є безпідставним.

Під час розгляду справи по суті, приймаючи до уваги те, що при розгляді справи виникли питання, які потребують спеціальних пізнань, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність призначення судово - бухгалтерської експертизи. Проведення експертизи було доручено ТОВ "Судово-експертний альянс".

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: 1. Чи можна вважати виручкою ТОВ "УкрТрансБалт" кошти фактично отримані від ТОВ "Укрферрі" (Договір 2-ОД) та ТОВ "Балтрефтранс" (Договір 1-ОД) на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) у 3 кварталі 2007 році? 2. Чи перевищувала сума коштів, отриманих ТОВ "УкрТрансБалт" в якості виручки 1 млн. грн. у 3 кварталі 2007 році?

Судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку Висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №17-11/14 від 17.11.2014 р.


................
Перейти до повного тексту