ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №821/1950/14
адміністративне провадження №К/9901/9019/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікойл"
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року (Судді: Турецька І.О., Стас Л.В., Косцова І.П.),
у справі № 821/1950/14
за позовом Приватного підприємства "Вікойл"
до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2014 року Приватне підприємство "Вікойл" (далі - позивач, ПП "Вікойл") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року № 0007692200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 709 517,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 354 758,50 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2012 року № 0007692200.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю формування підприємством податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ФОП ОСОБА_1, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. При цьому, крім акту перевірки від 08.10.2012 року № 2081/22-4/34785802 року, жодного іншого доказу на підтвердження нереальності господарських операцій відповідачем не надано, а колегією суддів таких не досліджено. Доводи про незаконність формування показників податкової звітності ПП "Вікойл", нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є неприпустимими, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в яких такий платник податків є учасником. До того ж, в доводах касаційної скарги скаржник зазначив на неправомірності застосування до нього штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання без доведення контролюючим органом в акті перевірки повторності протягом 1095 днів визначеної контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку/зменшення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 02.10.2012 року по 04.10.2012 року згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України ДПІ у м. Херсоні проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Вікойл" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 за липень 2012 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, за результатами якої складений акт перевірки від 08 жовтня 2012 року № 2081/22-4/34785802 з висновками про порушення позивачем: п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми ПДВ за липень 2012 року яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 709 517,00 грн.
Обґрунтовуючи вказане порушення контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що позивач документував у липні 2012 року отримання товару від постачальника ФОП ОСОБА_1, однак до перевірки не надано документів, які б підтвердили перевезення товару, його відвантаження, та отримання. Крім цього, згідно висновку Чугуївської ОДПІ, ФОП ОСОБА_1 у липні 2012 року було придбано у ТОВ "Праймнет" олію соняшникову, яка в подальшому продана ПП "Вікойл", однак суми ПДВ за отриманими від ТОВ "Праймнет" податковими накладними ФОП ОСОБА_1 не включило до складу податкового кредиту за липень 2012 року, не відобразило у реєстрі отриманих податкових накладних. ТОВ "Праймнет" на період 21 вересня 2012 року має стан " 9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). ТОВ "Праймнет" декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2012 року до ДПІ у Київському районі м. Харкова не надано, з січня 2012 року по липень включно дане товариство надає податкову звітність з податку на додану вартість без показників. ФОП ОСОБА_1 не є виробником реалізованої сільськогосподарської продукції, за нею не зареєстровано право власності або оренди нерухомого майна, транспортних засобів, відсутні наймані працівники. 16 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_1 була зареєстрована як платник податку на додану вартість, а 20 липня 2012 року дане свідоцтво було анульоване. У зв`язку з встановленими обставинами, податковим органом зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарської операції при придбанні ПП "Вікойл" у ФОП ОСОБА_1 вказаного товару (арк. справи 8-18).
Також, складаючи акт перевірки відповідач враховував висновки іншого акту перевірки від 26.09.2012 року № 607/1722/ НОМЕР_1 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання правильності визначення сум ПДВ за липень 2012 року ТОВ "Праймнет" (код ЄДРПОУ 36624425) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Отже ПП "Вікойл" сформувало податковий кредит у липні 2012 року на загальну суму ПДВ 709 516,66 грн, внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися. Отже вказана угода ПП "Вікойл" з ФОП ОСОБА_1 у липні 2012 року є нікчемною.
На підставі висновків акту перевірки 26 жовтня 2012 року ДПІ у м. Херсоні керуючись пп. 56.3.2 п. 56.3 ст. 56, п. 123.1 ст. 123 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007692200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за основним платежем на суму 709 517,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 354 758,50 грн (арк. справи 19).
Задовольняючи позов та скасовуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з документального підтвердження позивачем придбаної у ФОП ОСОБА_1 олії соняшникової за договором від 05 липня 2012 року, зокрема: податковими та видатковими накладними, копіями банківських виписок; та товарно-транспортними накладними про перевезення товару ФОП ОСОБА_3 . До того ж, доводи про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимими, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.
Суд апеляційної інстанції, не погодившись з вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову керувався правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач дійсно придбав олію соняшникову, але не у особи, що вказана у даних податкового обліку і на умовах, які зазначені в первинних документах. Отже у зв`язку з не підтвердженням факту придбання товару у ФОП ОСОБА_1, відповідачем правомірно зроблений висновок про не підтвердження права позивача на формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідними операціями.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Так, із матеріалів справи слідує, що 05 липня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ПП "Вікойл" (покупець) був укладений договір № 050701 про постачання олії соняшникової (арк. справи 20). У договорі було зазначено, що кількість та ціна товару вказується у рахунках і видаткових накладних, загальна вартість складається з суми видаткових накладних. Відвантаження товару по даному договору починається з 05 липня 2012 року і поставка товару здійснюється автотранспортом покупця.
На підтвердження господарської операції по придбанню ПП "Вікойл" у ФОП ОСОБА_1 товару позивачем надані суду податкові та видаткові накладні, акти приймання - передачі товару, які датовані періодом від 05 липня 2012 року по 12 липня 2012 року та підписані керівниками підприємств (арк. справи 22-36), копії банківських виписок про оплату товару та товарно-транспортних накладних, підтверджуючих перевезення товару ФОП ОСОБА_3 .
В матеріалах справи міститься ксерокопія посвідчення якості № 9 від 04 липня 2012 року на олію соняшникову, де зазначено в якості виробника - ФОП ОСОБА_1, а підписано дане посвідчення - техніком - лаборантом (арк. справи 180).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг тощо. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).