ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №520/5723/19
адміністративне провадження №К/9901/33390/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці ДФС
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці ДФС
про визнання незаконним та скасування рішення і картки відмови,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (надалі також - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 4 лютого 2019 року № UА807190/2019/000631 та визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 4 лютого 20199 року № UА807000/2019/000683/2.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 4 лютого 2019 року № UA807000/2019/000683/2. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807190/2019/000631.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 7048,94 грн. - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не дотримано вимог щодо сплати судового збору у розмірі, передбаченому чинним законодавством. При цьому суд зазначив, що із рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2019/000683/2 слідує, що позивачем митна вартість товару розрахована у розмірі 7200,00 євро (227242,74 грн. по курсу валют 31,561), а відповідачем митна вартість відкоригована до 23950,00 євро (755885,95 грн. по курсу валют 31,561), тобто різниця між вказаними сумами складає 528643,21 грн. Таким чином, враховуючи дату подання адміністративного позову та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 7929,64 грн. (1 відсоток ціни позову (5286,43 грн.)*150%).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 повернуто скаржнику.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наданого відповідачем платіжного доручення про сплату судового збору розмірі на суму 2470,12 грн. слідує, що судовий збір сплачений у меншому від встановленого Законом України "Про судовий збір" розмірі, отже вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року скаржником не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунені.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року та направити справу № 520/5723/19 до Другого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Позивач не скористався процесуальним правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що апеляційний суд помилково ототожнив поняття "митні платежі" та "митна вартість" при розрахунку належного до сплати розміру судового збору. Втім, вказані поняття не є ідентичними, оскільки "митна вартість" це фактично ціна товарів, а "митні платежі" - податки на них нараховані, тому вартісне вираження цих понять є відмінним. На переконання скаржника, саме різниця між сумами мита і податку на додану вартість, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, і є ціною позову. У цій справі така різниця становить 161 902 грн. 00 коп., тоді як визначена апеляційним судом сума згідно з приписами статті 279 Митного кодексу України (надалі також - МК України) становить лише базу оподаткування митом товарів, які переміщуються через митний кордон України, і не є загальною сумою майнових вимог позивача.
3.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Відповідно до матеріалів справи, особою, уповноваженою позивачем на декларування, задекларовано транспортний засіб марки модель Passat за ціною 7200 євро.
Натомість, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 4 лютого 2019 року 807000/2019/0006833/2, яким визначено вартість транспортного засобу на рівні 23950.00 євро.
З огляду на винесення цього рішення різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, складає 162 593,95 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа №804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа №820/3356/16).
При цьому вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої цього Закону розмір ставки за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.).
Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.
Звертаючись до положень Митного кодексу України при визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Стаття 50 МК України визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: