Постанова
іменем України
7 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/475/16-к
провадження № 51-3580км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100010949, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє - за вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2014 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, 3 листопада 2014 року звільнений умовно-достроково на 9 місяців 15 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 6 вересня 2015 року приблизно о 17 годині, взявши у ОСОБА_2 планшет під приводом конфіденційності розмови по мобільному телефону, відійшов з поля зору останнього та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, внаслідок чого шляхом зловживання довірою повторно заволодів майном ОСОБА_3, а саме: планшетом марки "Lenovo Yoga B8000", вартістю 3499 грн, який знаходився в чохлі марки "Capdase" вартістю 245 гривень, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 3744 грн.
Апеляційний суд ухвалою від 16 травня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Верховний Суд постановою від 16 жовтня 2018 року задовольнив касаційну скаргу прокурора, ухвалу апеляційного суду від 16 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд ухвалою від 10 жовтня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м`якості, ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК безпідставним та вказує на те, що з огляду на конкретні обставини справи та дані про особу засудженого призначене йому покарання не сприятиме його виправленню та попередженню вчинення нових злочинів. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення, в якій він не погоджувався з призначеним ОСОБА_1 покаранням із застосуванням положень ст. 75 КК, усупереч вимогам ст. 419 КПК не перевірив належним чином усіх наведених у скарзі доводів та обґрунтованих відповідей на них не дав.
Крім того, прокурор у касаційній скарзі вказує на те, що апеляційний суд усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК при апеляційному розгляді не врахував вказівок суду касаційної інстанції, які є обов`язковими до виконання, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК є неправильним, а отже м`яким, постановив ухвалу, якою знову залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги, вважала, що апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора, дав на них умотивовані відповіді, а тому ухвала цього суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. Порушень норм процесуального і матеріального права апеляційним судом не допущено. Цим судом не порушено й вимоги ст. 439 КПК, оскільки при прийнятті рішення судом ураховано нові дані про особу обвинуваченого (одружився, має на утриманні малолітню дитину, працює), отже підтвердив стійкі соціальні зв`язки, з моменту вчинення злочину пройшло понад 4 роки, нових злочинів ОСОБА_1 не скоїв, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.