Постанова
Іменем України
09 квітня 2020 року
місто Київ
справа № 761/33865/14-ц
провадження № 61-37361св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві,
відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтек-К",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року у складі судді Гуменюк А. І. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2014 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (далі - Управління) звернулося із позовом до відповідача, у якому просило скасувати акт про проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 04 квітня 2014 року, що стався з ОСОБА_1, та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 від 04 квітня 2014 року.
Управління обґрунтовувало заявлені вимоги тим, що 23 листопада 2013 року стався нещасний випадок із смертельним наслідком з електромеханіком з ліфтів 3-розряду ОСОБА_1 . У зв`язку з виробничою необхідністю у вихідний день 23 листопада 2013 року наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтек-К" (далі - ТОВ "Ліфтек-К") від 21 листопада 2013 року № 1од до робіт на об`єкті щодо демонтажу обладнання в машинному приміщенні та перенесення обладнання ліфта безпосередньо до ліфтової шахти залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначав, що для виконання робіт працівникам видані засоби виробництва (електроінструмент) та засоби індивідуального захисту (захисна каска, запобіжний пояс). Посилався на те, що після обідньої перерви для прискорення робіт та скорочення термінів монтажу ліфтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили провести розмітку кронштейнів кріплення напрямних противаги та, як засоби підмощування, використали підручні матеріали - три дошки, що були покладені над прорізом ліфтової шахти на рівні п`ятого поверху з двох сторін на горизонтальні елементи металокаркасної шахти. Позивач зазначив, що спочатку на саморобний засіб підмощування став ОСОБА_2, який попередньо закріпився запобіжним поясом за елемент металокаркасної шахти, а потім без використання запобіжного поясу ОСОБА_1 став на одну з дошок засобу підмощування, яка в цей момент зламалася і ОСОБА_1 упав у приямок ліфтової шахти.
Позивач зазначав, що утвореною наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві від 27 листопада 2013 року № 242-Р комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку за результатами розслідування, проведеного у період з 27 листопада 2013 року до 01 квітня 2014 року, складено акти за формами Н-5 та Н-1 від 04 квітня 2014 року, відповідно до яких нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1, визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Посилався на те, що з висновками комісії не погодилися два її члени, які висловили окремі думки. Вирішуючи питання, чи пов`язаний нещасний випадок з виробництвом, комісією не взято до уваги висновок медичного закладу щодо алкогольного сп`яніння потерпілого ОСОБА_1, через що він не скористався засобами індивідуального захисту, що призвело до нещасного випадку. Зазначав, що алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 не було зумовлене виробничим процесом і, на переконання позивача, саме такий стан потерпілого і став причиною настання нещасного випадку.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову Управління відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов висновку, що під час настання нещасного випадку потерпілий ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Ліфтек-К" і виконував роботу за дорученням роботодавця. Крім того, перебування потерпілого ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не можна вважати єдиною причиною настання нещасного випадку, оскільки, як встановлено раніше, існували й інші технічні та організаційні причини його настання. За таких обставин, суд не погодився і не визнав обґрунтованою позицію позивача, який, звертаючись із цим позовом до суду, вважав, що нещасний випадок з ОСОБА_1 не може бути кваліфікований як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, оскільки виключно перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння стало єдиною причиною настання нещасного випадку.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з його висновками щодо відсутності підстав визнавати нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом, оскільки стан алкогольного сп`яніння не був основною причиною смерті ОСОБА_1 . Також суд зазначив, що Управління не надало належних доказів, що воно зверталося до територіальних органів Держпраці з приводу незгоди з висновками спеціальної комісії, викладеними в оспорюваних актах за формою Н-1 та Н-5, та не ініціювало проведення повторного розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у червні 2018 року, Управління просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки тій обставині, що під час нещасного випадку ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому висновок, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, є необґрунтованим та помилковим. Також суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не наділений повноваженнями з оскарження актів про проведення розслідування та про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у червні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 15:00 год у ТОВ "Ліфтек-К" за формою Н-5, затвердженого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві 04 квітня 2014 року, встановлено, що у зв`язку з виробничою необхідністю 23 листопада 2013 року (у вихідний день) наказом
ТОВ "Ліфтек-К" від 21 листопада 2013 року № 1од до робіт на об`єкті залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За домовленістю з директором ТОВ "Ліфтек-К", ОСОБА_1, ОСОБА_2 (як працівники з більшим стажем за професією) на громадських засадах виконувалиобов`язки ланкового.
23 листопада 2013 року о 8:30 год ОСОБА_2 отримав від директора ТОВ "Ліфтек-К" Карпенка Є. В. завдання на демонтаж обладнання в машинному приміщенні та перенесенні ліфта безпосередньо до ліфтової шахти. До обідньої перерви ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконували роботи у розташованому над ліфтовою шахтою машинному приміщенні. Для виконання робіт працівникам були видані засоби виробництва (електроінструмент), засоби індивідуального захисту (захисна каска, запобіжний пояс).
Після обідньої перерви (14:00 год) задля прискорення робіт та скорочення термінів монтажу ліфтів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили провести розмітку кронштейнів кріплення напрямних противаги. Як засоби підмощування використані підручні матеріали - три дошки, які покладено над прорізом ліфтової шахти на рівні п`ятого поверху з двох сторін на горизонтальні елементи металокаркасної шахти. Спочатку на саморобний засіб підмощування став ОСОБА_2, який попередньо закріпився запобіжним поясом за елемент металокаркасної шахти, а потім без використання запобіжного поясу ОСОБА_1 . Після виконання деяких вимірювань, ОСОБА_1 став на одну з дошок засобу підмощування, яка в цей момент зламалася, та ОСОБА_1 упав у приямок ліфтової шахти. Через 20-30 хвилин на об`єкт прибула карета швидкої допомоги, лікарями якої констатовано смерть ОСОБА_1 .