Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 638/4193/17
провадження № 61-16696св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (далі - ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр"), з урахуванням уточнення позову просив: поновити його на ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" на посаді електромеханіка засобів РМ, ТБ з залишенням попереднього посадового окладу; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення та моральну шкоду 5 000,00 грн.
Позов мотивований тим, що позивач працював на ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" на посаді електромеханіка засобів РМ, ТБ 1 категорії, на підставі наказу від 22 лютого 2017 року № 9-к його звільнено в зв`язку із скороченням.
ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" повинно було запропонувати іншу вакантну посаду, оскільки в цеху № 3 було 3 посади електромеханіків без категорії. При цьому ОСОБА_1 мав переважне право на залишення на роботі, оскільки з працівників цеху № 3 він мав найвищу кваліфікацію.
Незаконне звільнення завдало позивачу моральну шкоду.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року позов задоволено, поновлено ОСОБА_1 на ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" на посаді електромеханіка засобів РМ, ТБ з залишенням попереднього посадового окладу, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення, тобто з 22 лютого 2017 року, стягнуто з ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн, стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 920,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що, ОСОБА_1 відповідачем не запропоновано іншу вакантну посаду. Твердження відповідача щодо відсутності вакантної посади не взято до уваги, адже в цеху № 3 було 3 посади електромеханіків без категорії. ОСОБА_1 мав переважне право на залишення на роботі, адже з працівників цеху № 3 мав найвищу кваліфікацію. Тому ОСОБА_1 незаконно звільнений. Встановлений факт заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок незаконного звільнення, яка полягає в страху залишитися без роботи та засобів для існування, а також стресі від незаконного звільнення, що позбавило позивача стану внутрішньої рівноваги, викликало почуття незахищеності, у зв`язку з чим з відповідача позивачу стягнуто моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року стягнуто з ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення, тобто з 22 лютого 2017 року по 26 лютого 2019 року в розмірі 168 391,11 грн, допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнень за один місяць, що складає 10 083,30 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що середня заробітна плата позивача на день складає 336,11 грн, що підтверджується довідкою про середню заробітну плату від 05 квітня 2017 року № 02-278. Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні період з 22 лютого 2017 року по 26 лютого 2019 року складає 16 8391,11 грн (336,11 грн х 501 робочих днів). Такий розрахунок середнього заробітку здійснений без утримання податків і обов`язкових платежів. Окрім того, рішення у частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнень за один місяць у розмірі 10 083,3 грн (тобто 336,11 грн х 30 днів) підлягає негайному виконанню.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційні скарги ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсовано відповідачу за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений при поданні апеляційних скарг у розмірі 4 445,86 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, зокрема, посади електромеханіка засобів радіо та телебачення 1 категорії у складі цеху № 3, яку обіймав позивач, про що останнього попереджено за два місяці та в зв`язку з відсутністю вакантних посад на підприємстві та неможливістю переведення на іншу роботу на цьому підприємстві, за попередньою згодою профспілкового комітету, позивача звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Було передбачено скорочення з 22 лютого 2017 року лише однієї посади електромеханіка засобів радіо та телебачення 1 категорії у складі цеху № 3, яку займав позивач. Власник має право провести перестановку в межах однорідних професій і посад, але це його право, а не обов`язок. Право визначати чисельність і штат працівників належить лише власникові або уповноваженому ним органу. При звільненні ОСОБА_1 відповідачем дотримані вимоги закону в повному обсязі. Якщо право провести перестановку в межах однорідних професій і посад власником не використано, суд не має право обговорювати питання такої перестановки. Вакантних посад на час звільнення позивача на підприємстві не було.
Питання щодо перестановки (перегрупування) на ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" розглядалося на засіданні комісії з оптимізації штатного розпису співробітників підприємства, про що свідчить протокол від 16 грудня 2016 року № 2. На засіданні комісії керівництвом підприємства було зазначено, що посада електромеханіка засобів радіо та телебачення 1 категорії станції РРС-10 (м. Лозова) цеху № 3 скорочується у зв`язку з оптимізацією роботи підприємства в умовах поетапного впровадження в Україні цифрового ефірного телебачення та припинення аналогового телевізійного мовлення. У зв`язку з цим застосовується нове обладнання, для обслуговування якого достатньо кваліфікації електромеханіка без категорії.
З зазначених підстав первинна профспілкова організація підприємства надала згоду на розірвання трудового договору з позивачем за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 22 лютого 2017 року у зв`язку зі скороченням штату з наданням ОСОБА_1 гарантій і компенсацій, відповідно до закону.
Висновок суду першої інстанції про те, що ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" повинне було запропонувати іншу вакантну посаду, в цеху № 3 було 3 посади електромеханіків без категорії, не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Зі штатного розпису убачається, що станом на 22 лютого 2017 року - день звільнення позивача, на підприємстві відсутні вакантні посади. Доводи суду першої інстанції про те, що вакантними були три посади електромеханіків без категорії у цеху № 3, суперечать вищезазначеним письмовим доказам, оскільки всі посади електромеханіків без категорії були зайняті працівниками, які працювали на вказаних посадах до видачі наказу про скорочення та звільнення.
Те, що ОСОБА_1 мав більш високу кваліфікацію - електромеханік першої категорії, - не дає йому переважного права перед електромеханіками без категорії залишитись на роботі при скороченні штату, оскільки скороченню підлягала саме посада електромеханіка першої категорії.
ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" не здійснювало перестановки (перегрупування) працівників в межах однорідних посад на підставі недоцільності, тому умови для розгляду переважного права позивача на залишення його на роботі в порівнянні із електромеханіками без категорії, - відсутні.
Доказів наявності переважного права у ОСОБА_1 перед іншими електромеханіками першої категорії, працюючими в інших структурних підрозділах відповідача, матеріали справи не містять.
На час скорочення посади електромеханіка засобів радіо та телебачення 1 категорії у складі цеху № 3 ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", 07 жовтня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким скасовано наказ від 04 липня 2016 року № 418 "Про реорганізацію державних підприємств "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" і "Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр". Це рішення суду скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, тобто після звільнення позивача. Проте державне підприємство продовжувало свою діяльність як юридична особа, яка володіє правоздатністю в повному обсязі. Контракт директора з органом управління був діючим.
При звільненні ОСОБА_1 відповідачем виконані всі передбачені законом вимоги щодо законності звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2019 року і додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці, зокрема, скорочення штату працівників.
Матеріали справи свідчать, що відповідач з 07 липня 2016 року перебував у стані припинення за рішенням засновників. Наказом Адміністрації служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04 липня 2016 року № 418 "Про реорганізацію державних підприємств Харківського обласного радіотелевізійного передавального центру і Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру" прийнято рішення про приєднання зазначених підприємств до концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення. Визнання апеляційним судом та відображення в постанові від 06 серпня 2019 року скасування наказу від 04 липня 2016 року № 418 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року, визнання за відповідачем правоздатності в повному обсязі та продовження діяльності, дійсності контракту директора відповідача порушує частину першу статті 273 ЦПК України.
Твердження апеляційного суду про законність звільнення позивача не відповідає частині четвертій статті 36 КЗпП України, що передбачає збереження дії трудового договору в разі реорганізації підприємства.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду на час звільнення позивача не вступило в законну силу, отже, наказ № 418 був чинним, реорганізація проводилася на його підставі, відповідач перебував у стадії припинення. Отже, відповідач не мав права звільняти працівника під час реорганізації.
У чинному на час звільнення позивача плані основних заходів реорганізації відповідача від 28 жовтня 2016 року, затвердженому Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, передбачалося вирішення питання про звільнення працівників після вирішення судом справи про правомірність наказу від 04 липня 2016 року № 418.
У протоколі від 16 грудня 2016 року № 2 комісія з оптимізації штатного складу співробітників відповідача, в протоколі від 24 січня 2017 року № 2 засідання профспілкового комітету відповідача та у наказі відповідача від 22 грудня 2016 року № 413 "Про внесення змін до штатного розпису працівників ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" вирішувалося питання про скорочення лише однієї посади електромеханіка засобів радіо та телебачення 1 категорії, хоча в складі підприємства таких посад налічувалося 11, а в цеху № 3 - 5.
У штатному розписі відповідача наявні 4 посади електромеханіка засобів радіо і телебачення 1 категорії, а саме: посада, яку займав позивач у м. Лозова, а також посади, які займали ОСОБА_2 (РРС-1 м. Ізюм), ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 (РТПС м. Ізюм). Отже, мала бути проведена процедура визначення переважного права на залишення на посаді серед всіх працівників, які обіймали аналогічну посаду, не обмежуючись певним структурним підрозділом, що підтверджується постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 382/1039/16-ц.
Відповідач мав надати позивачу перевагу в залишенні на посаді, враховуючи його досвід, стаж роботи, кваліфікацію, категорію, освіту, статус ветерана праці, нагороди за роботу на підприємстві. Це підтверджується статтею 42 КЗпП України.
Позивачу не запропоновані вакантні посади, які мали місце на підприємстві. Зокрема, аналіз штатного розпису відповідача та наказу від 22 грудня 2016 року № 143 про скорочення в зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, свідчить, що вільною була посада електромеханіка засобів радіо та телебачення на дільниці РРС-11 смт Сахновщина.
Відповідач був зобов`язаний запропонувати всі вакантні посади незалежно від того, в якому структурному підрозділі вони наявні.
Позиції інших учасників
У жовтні 2019 року відповідач надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якій просив залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив мотивований тим, що після скасування адміністративним судом наказу про реорганізацію відповідача заходи з реорганізації були зупинені. Тому відповідач продовжив свою діяльність.