Постанова
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа № 740/875/18
провадження № 61-13350св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 лютого 2019 року в складі судді Олійника В. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 квітня 2010 року ОСОБА_1 підписала заяву б/н, згідно з якою отримала кредит у розмірі 4 600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконувала, погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки не здійснювала, внаслідок чого станом на 31 грудня 2017 року у неї утворилась заборгованість перед банком у загальній сумі 117 000,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 117 000,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 3 913,48 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 113 086,52 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 11 672,81 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту - 3 913,48 грн, заборгованість за процентами - 7 759,33 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту і сплати процентів не виконала. Розмір процентів зменшено через те, що вони(в частині) нараховані поза межами строку кредитування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з урахуванням доказу, який не відповідає вимогам допустимості, достовірності та достатності. Таким доказом є складений позивачем документ - повідомлення від 17 липня 2018 року № 20180227/2151 про отримання відповідачем згідно з кредитним договором від 14 квітня 2010 року картки № НОМЕР_1 , що мало наслідком неправомірне визначення строку дії кредитного договору від 14 квітня 2010 року в межах дії вказаної кредитної картки.
Повідомлення позивача про перевипуск платіжної картки № НОМЕР_1 із терміном дії до травня 2015 року станом на 17 липня 2012 року не узгоджується ні з вимогами нормативно - правових актів, ані з умовами кредитного договору, а тому не може бути доказом отримання позивачем цієї платіжної банківської картки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року на адресу суду від ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшли письмові пояснення у цій справі. У вказаних поясненнях позивач зазначає, що касаційна скарга є необгрунтованою та безпідставною, а тому така не підлягає задоволеннню.
ОСОБА_1 ознайомилась та погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, підписавши анкету - заяву від 14 квітня 2010 року та довідку про умови кредитування. Зобов`язання відповідача перед ПАТ КБ "ПриватБанк" підтверджено належними та достатніми доказами, відсутність кредитної заборгованості відповідачем не доведено.
Крім того, позивач наголосив, що позовну давність ним не пропущено, оскільки строк дії додаткової кредитної картки закінчувався у травні 2015 року, а до суду позивач звернувся у березні 2018 року, тобто в межах трирічного строку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
При відкритті касаційного провадження у цій малозначній справі, враховано, що ця справа має виняткове значення для відповідача (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.