ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №820/11973/15
адміністративне провадження №К/9901/28463/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів Бартош Н.С., Донець Л.О. від 21 червня 2016 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду із позовом до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила: 1) визнати дії Інспекції по ненаданню (неврученню) ФОП ОСОБА_1 копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки неправомірними; 2) скасувати наказ Інспекції №541 від 27 листопада 2015 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки"; 3) визнати протиправними дії Інспекції щодо виходу на планову перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі направлень №550 та №551 від 07 грудня 2015 року.
На обґрунтування позову посилалась на те, що копію наказу про проведення документальної планової перевірки терміном проведення з 07 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки позивач отримала лише наприкінці грудня 2015 року, тобто з порушенням десятиденного строку для повідомлення платника податку про проведення перевірки, встановленого пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому вважає дії працівників контролюючого органу по виходу на документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 16 грудня 2015 року протиправними і з цих підстав просила задовольнити позов.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії Інспекції щодо виходу на планову перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі направлень №550 та №551 від 07 грудня 2015 року; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що Інспекцією порушено 10-денний строк для попередження платника податків про проведення перевірки, установлений пунктом 77.4 статті 77 ПК України, а тому вчинені відповідачем дії щодо виходу на документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі направлень є протиправними. Водночас за висновком суду дії по оформленню наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки та направлень на неї є лише документальним оформленням відповідного рішення контролюючого органу й не породжують для суб`єкта господарювання будь-яких юридичних наслідків, що виключає підстави для задоволення інших позовних вимог, заявлених ФОП ОСОБА_1 .
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2016 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року в частині задоволеної позовної вимоги та прийняв у цій частині нове рішення; визнав протиправними дії Інспекції щодо виходу на документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 16 грудня 2015 року без попереднього вручення наказу №541 від 27 листопада 2015 року та повідомлення; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року залишив без змін.
Апеляційний суд своє рішення обґрунтував тим, що за відсутності даних про отримання позивачем копії наказу №541 від 27 листопада 2015 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої дії відповідача по здійсненню 16 грудня 2015 року виходу за юридичною адресою суб`єкта господарювання з метою проведення перевірки його діяльності є протиправними, а тому, враховуючи частину другу статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент апеляційного провадження; далі - КАС України), порушені права позивача підлягають відновленню саме шляхом визнання протиправними дій фахівців Інспекції щодо виходу на документальну планову виїзну перевірку 16 грудня 2015 року без попереднього вручення наказу та повідомлення.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, апеляційним судом не переглядалося з огляду на неоскарження його позивачем.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на те, що пункт 77.4 статті 77 ПК України передбачає два різні способи вручення платнику податків повідомлення та наказу про проведення документальної планової перевірки, а саме: 1) вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки; 2) надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки. Тобто, як вважає Інспекція, платник податків має бути повідомленим належним чином про дату та час проведення перевірки до її початку, однак дана норма не пов`язує право на проведення перевірки із датою вручення рекомендованого листа платнику податків у разі направлення кореспонденції поштовим зв`язком, а лише із датою направлення кореспонденції.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до плану - графіку документальних перевірок на 4 квартал 2015 року за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року.
27 листопада 2015 року виконуючим обов`язки начальника Інспекції згідно із затвердженим планом-графіком проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання - фізичних осіб на 4 квартал 2015 року та підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77 ПК України видано наказ Інспекції №541 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року тривалістю 10 робочих днів. Термін проведення перевірки з 07 грудня 2015 року по 18 грудня 2015 року.
Цього ж дня відповідачем оформлено письмове повідомлення про проведення перевірки за №606/8. Копія наказу та повідомлення направлені позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення 27 листопада 2015 року, що підтверджується копією фіскального чеку Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" відділення поштового зв`язку №7 ПН 215600426655.
07 грудня 2015 року на підставі згаданого наказу фахівцям контролюючого органу видані направлення про проведення перевірки за №550 та №551.
Матеріалами справи підтверджується, що працівниками Інспекції з 07 по 15 грудня 2015 року неодноразово здійснювався вихід за місцем реєстрації ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з метою ознайомлення та вручення направлень на проведення документальної планової виїзної перевірки, однак ознайомити позивача та вручити йому на підпис відповідні направлення виявилось неможливим з незалежних від відповідача причин, про що складено ряд актів (а.с. 41-47).
При виході працівників контролюючого органу на перевірку 16 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та службовими посвідченнями осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки, про що складено акт за №342/20-36-17-01-11/ НОМЕР_2 .
Як встановлено судами, рекомендоване поштове відправлення з копією наказу про проведення перевірки №541 та повідомлення за №606/8 отримано позивачем лише 28 грудня 2015 року.
Верховний Суд не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.