ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №820/6475/16
адміністративне провадження №К/9901/40290/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 (суддя - Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 (колегія суддів: Спаскіної О.А., Сіренко О.І. Любчич Л.В.) у справі № 820/6475/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень рішень,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" (далі - Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС) від 28.09.2016 №0000081408 на суму 726345,00 грн. та № 0000071408 на суму 18270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, висновки відповідача не ґрунтуються на перевірених первинних документах бухгалтерського обліку і податковій звітності позивача щодо господарських операцій та є невмотивованими.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 28.09.2016 №0000081408 на суму 726345,00 грн. та № 0000071408 на суму 18270,00 грн.
Мотивами вказаних рішень стали встановлені обставини необґрунтованості висновків відповідача в частині заниження позивачем податкових зобов`язань по існуючій господарській операції.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що судами попередніх інстанцій в порушення засад адміністративного судочинства не була надана належна оцінка всім первинним документам, які супроводжували господарську операцію за наслідками якої позивач формував бухгалтерський та податковий облік. Зокрема, не дослідженими залишились оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення, які свідчать, що позивач не розрахувався за отримані будівельні послуги. Крім того, відповідач в касаційній скарзі посилається на наявність кримінального провадження, в рамках якого ініційовано проведення податкової перевірки контрагента позивача.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДФС на підставі наказу від 01.09.2016 №2424 згідно п.п.78.1.4 п.п.78.1 ст. 78, п.п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Оптіма-Д" (податковий номер 39593898) за грудень 2015 року.
За наслідками вказаної перевірки складений акт від 14.09.2016 №545/20-40-14-08-11/01416731, у висновках якого встановлено наступні порушення:
- п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 502500 грн., за період грудень 2015 року, у зв`язку із документально оформленими операціями з ТОВ "Оптіма-Д" (код ЄДРПОУ 39593898), що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 18270 грн. та виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 484230 грн. за грудень 2015 року.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.09.2016 №0000081408, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 726345,00 грн. та № 0000071408, яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ на суму 18270,00 грн.
Скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій зазначили про їх незаконність.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем ПАТ "Південспецбуд" з ТОВ "Оптіма-Д" укладено 01.12.2015 договір субпідряду №19, відповідно до умов якого ТОВ "Оптіма-Д" приймає на себе роботи з будівництва комплексу з виготовлення молока на 1920 голів, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Договірна вартість робіт становить 3015000 грн. з ПДВ. Початок виконання робіт - грудень 2015 року, закінчення - грудень 2016 року.
Суди також зазначили, що придбання будівельних послуг підтверджується: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) за грудень 2015 року; актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2В) №№ 1, 2, 3,4 за грудень 2015 року; локальним кошторисом на будівельні роботи по об`єкту "Комплекс по виробництву молока на 1920 голів у селі Добренька Красноградського району Харківської області" №02-02-01 станом на 10.06.2015 року (корівники) та № 02-02-01 (дороги) з кресленнями; сертифікатами відповідності; деклараціями про відповідність, сертифікатами приймання та сертифікатами якості, платіжними дорученнями про оплату.
Разом з тим, предметом судового аналізу під час розгляду подібних спорів повинні бути не тільки документи первинного обліку, а й ділова мета укладення правочинів, реальна можливість виконання цих робіт контрагентом.