ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №826/14228/16
адміністративне провадження №К/9901/40376/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2017 (суддя - Н.М. Клименчук) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 (колегія суддів: Л.В. Бєлова, Н.В. Безименна, І.Л. Желтобрюх) у справі № 826/14228/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві та виконуючого обов`язки заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Мірвелової Ірини Михайлівни, третя особа: Українсько-американське страхове товариство з обмеженою відповідальністю "Росток" про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання недійсною та скасування податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та виконуючого обов`язки заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Мірвелової Ірини Михайлівни, третя особа: Українсько-американське страхове товариство з обмеженою відповідальністю "Росток" у якому просив: визнати протиправними дії та бездіяльність в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві Мірвелової Ірини Михайлівни з винесення податкової консультації в листі №18722/10/26-15-12-05-11 від 19.08.2016 і ненадання податкової консультації; визнати недійсною та скасувати податкову консультацію Головного управління ДФС у м. Києві, викладену в листі №18722/10/26-15-12-05-11 від 19.08.2016; зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві надати позивачу податкові консультації у відповідь на заяви №07-23 (вх. від 25.07.2016 №30638/10), №07-15 (вх. від 25.07.2016 №30637/10), №07-13 (вх. від 25.07.2016 №30639/10), №07-16 (вх. від 25.07.2016 №30623/10), №07-17 (вх. від 25.07.2016 №30636/10) від 19.07.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями та бездіяльністю відповідачів щодо винесення податкової консультації, оформленої листом №18722/10/26-15-12-05-11 від 19.08.2016
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у задоволені позову відмовлено.
Рішення судів обґрунтовано тим, що питання, які викладені позивачем у заявах від 19.07.2016р. №07-23, №07-15, №07-13, №07-16, №07-17 стосуються порядку оподаткування за законодавством 1990 - 1995 років, що втратило чинність, а тому практичне застосування консультації неможливо, за таких обставин відповідачем правомірно винесено податкову консультацію в листі №18722/10/26-15-12-05-11 від 19.08.2016.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржуваний лист Головного управління ДФС у м. Києві від 19.08.2016 №18722/10/26-15-12-05-11 не є податковою консультацією у розумінні Податкового кодексу України, так як зазначений лист не містить будь-яких роз`яснень щодо практичного застосування податкового законодавства України. Зі змісту заяв про надання податкових консультацій вбачається, що заяви про отримання податкової консультації направлялись позивачем до контролюючого органу у власних інтересах, хоча стосуються питань податкової звітності Українсько-американського страхового товариства з додатковою відповідальністю "Росток". Таким чином, позивач не є належним суб`єктом звернення із заявою про надання податкової консультації стосовно тих питань, які у таких заявах ставляться, оскільки не є платником таких податків.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, направивши справу на новий розгляд. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення змісту його заяв щодо отримання податкової консультації. Зміст касаційної скарги аналогічний доводам позовної заяви та апеляційної скарги.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, як акціонер Українсько-американського страхового товариства з обмеженою відповідальністю "Росток" звернувся з заявами про надання податкової консультації до Головного управління ДФС у м. Києві:
- від 19.07.2016 вх. №07-23, в якій просив надати податкову консультацію з питання: Чи правомірно у податковому періоді другого кварталу 1995 року з податку на прибуток підприємство користувалось пільгою за ч. 3 ст. 32 Закону України "Про іноземні інвестиції", а саме: "підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу, за винятком підприємств, створених в галузі оптово-роздрібної торгівлі та посередницької діяльності, звільняються від сплати податків на доходи протягом п`яти років з моменту оголошення наявності першого прибутку, а в подальшому сплачують зазначені податки в розмірі 50 відсотків від ставок, встановлених законами України";
- від 19.07.2016 року вх. №07-15, в якій просив надати податкову консультацію з питання: За укладеними договорами формування грошових фондів сформованих шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та отриманими доходами від розміщення коштів цих фондів відповідно до Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, від 08 грудня 1961 року, після проведення державної реєстрації 10 жовтня 1990 року, яку ставку податку на прибуток повинно було використовувати підприємство у третьому кварталі 1991 року;
- від 19.07.2016 року вх. №07-13, в якій просив надати податкову консультацію з питання: За укладеними договорами формування грошових фондів сформованих шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та отриманими доходами від розміщення коштів цих фондів відповідно до Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, від 08 грудня 1961 року, після проведення державної реєстрації 10 жовтня 1990 року, яку ставку податку на прибуток повинно було використовувати підприємство у четвертому кварталі 1990 року;
- від 19.07.2016 року вх. №07-16, в якій просив надати податкову консультацію з питання: За укладеними договорами формування грошових фондів сформованих шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та отриманими доходами від розміщення коштів цих фондів, яку ставку податку на прибуток повинно було використовувати підприємство у першому кварталі 1992 року відповідно до Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" від 21 лютого 1922 року №2146-ХІІ?;