ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №823/1751/17
адміністративне провадження №К/9901/46723/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (головуючий суддя Епель О.В., судді: Аліменко В.О., Карпушова О.В.) у справі № 823/1751/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2017 р. № 776411-23, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, що є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік у розмірі 37 811 грн 53 коп.; №77641-23, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, що є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 42 778 грн 63 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08.06.2017 № 776411-23, № 77641-23.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. № 776411-23, оскільки застосування контролюючим органом положень статті 266 ПК України з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, а тому обов`язок його сплати в 2015 році у позивача відсутній; та виходив з обгрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. №77641-23 з огляду на використання об`єкта нерухомості, який належить позивачу на праві власності, за сільськогосподарським призначенням.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 5.12.2017 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. № 77641-23 - скасовано, а в задоволенні адміністративного позову в цій частині- відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. № 77641-23, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, а не як юридична особа, що у відповідності до вимог пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, виключає достатні та необхідні правові підстави для застосування пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, а тому відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. № 77641-23 діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги зазначає, що у позивача не виникло обов`язку щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки приміщення нежитлової будівлі виробничо-побутового корпусу, що належить позивачу на праві приватної власності використовується останнім, як суб`єктом господарювання для зберігання зерна, відповідної техніки по обробці і збиранню сільськогосподарської продукції, відноситься до будівель сільськогосподарських товаровиробників, а відтак не є об`єктом оподаткування в розумінні приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів і вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - законним та обгрунтованим.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.2003 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у Христинівському відділенні Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області та зареєстрований платником єдиного податку 3-ї групи, здійснює наступні види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, допоміжна діяльність у рослинництві та оброблення насіння для відтворення.
При цьому, позивач є власником нежитлової будівлі - виробничо-побутового корпусу за адресою: Черкаська обл., Христинівський район, м. Христинівка, вул. Гоголя, 19, яка використовується в його господарській діяльності для зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та відповідної техніки по обробці та збиранню сільськогосподарської продукції.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22.11.2017 р. № 104746310 позивач орендує земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Вербуватської, Пеніжківської, Розсішківської та Верхняцької сільських рад Христинівського району Черкаської області, на яких він вирощує зернові, бобові, однорічні та дворічні культури, насіння олійних культур для подальшої реалізації.
Рішенням Христинівської міської ради від 26.01.2015 р. № 42-6-VI "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік" встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік.
Рішенням Христинівської міської ради від 02.07.2015 р. № 46-2/3-VI "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік" встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік.
Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у сумі 37 811,53 грн. та за 2016 рік у сумі 42778,63 грн., сформовано та направлено відповідні податкові повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. №№ 776411-23, 77641-23.
Предметом касаційного перегляду є податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 р. № 77641-23.
Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.