ПОСТАНОВА
Іменем України
10 квітня 2020 року
Київ
справа №820/1047/17
адміністративне провадження №К/9901/16304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України в особі начальника Чурсіна Олександра Вікторовича про визнання наказу нечинним, за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України в особі начальника Чурсіна Олександра Вікторовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Старосєльцевої О.В. від 18.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Яковенка М.М., Лях О.П., Старосуда М.С. від 07.06.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України в особі начальника Чурсіна Олександра Вікторовича (далі - Головне управління юстиції, відповідач), в якому просила визнати нечинним наказ відповідача від 23.02.2017 №57/4 "Про відмову у розгляді скарги у сфері державної реєстрації" (далі - спірний наказ).
2. В обґрунтуванні позову посилалась на те, що подана нею скарга на дії державного реєстратора за формою і змістом повністю відповідала вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV), а тому відповідач, на її думку, протиправно відмовив у прийнятті та розгляді такої скарги з мотивів неналежного оформлення матеріалів останньої.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано спірний наказ відповідача і зобов`язано його повторно вирішити питання щодо прийняття скарги ОСОБА_1 до розгляду.
4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у спірному наказі відповідача не конкретизовані недоліки скарги, з посиланням на відповідні пункти частини п`ятої статті 37 Закону №1952-IV, які були допущені позивачем при оформленні скарги на дії державного реєстратора. Суди зазначали, що така конкретизація підстав є обов`язковою для констатації належної форми реалізації відповідачем свої владних повноважень, що надає можливість для скаржника усунути такі недоліки та знову звернутися із скаргою. Не зазначення таких порушень усуває можливість бути обізнаним у недоліках свої скарги для заявника.
5. Крім того, суди звертали увагу й на те, що в оскаржуваному наказі відсутні відомості щодо порушення вимог до оформлення скарги, передбачені Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).
6. Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідача щодо можливості ознайомлення позивача з Висновком комісії, в якому є посилання на конкретні пункти порушень та недоліків скарги, оскільки предметом судового оскарження є саме наказ, який створює для заявника скарги відповідні юридичні наслідки, а не вищезгаданий висновок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.02.2017 за вхідним №С-240 до Головного управління юстиції надійшла скарга позивача на дії та бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю.
9. Дана скарга була розглянута Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Комісія) згідно з процедурою, передбаченою Законом №1952-IV і Порядком №1128.
10. За результатами розгляду скарги Комісія дійшла висновку про відмову у розгляді скарги позивача від 03.02.2017 без розгляду її по суті, у зв`язку з порушенням скаржником вимог частини п`ятої статті 37 Закону №1952-IV щодо оформлення скарги та документів, долучених до неї.
11. У Висновку комісії зазначено, що скарга:
- не містить посилання на норми законодавства, порушених на думку скаржника;
- не містить відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
- у скарзі відсутні відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді зазначеної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 Порядку №1128, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
12. 23.02.2017 відповідач ухвалив рішення у формі спірного наказу з огляду на порушення заявницею вимог частини п`ятої статті 37 Закону №1952-IV щодо оформлення скарги із посиланням на висновок Комісії від 20.02.2017.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що спірний наказ у повній мірі відповідає вимогам Закону №1952-IV й містить усі передбачені цим Законом дані та реквізити, а тому скасований судами попередніх інстанцій помилково.
14. Зазначає скаржник й про те, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позивачем вимог і зобов`язав відповідача повторно вирішити питання про прийняття скарги до розгляду, оскільки це не забезпечує і не може забезпечити ефективного захисту порушеного, на переконання позивача, права. Відповідач зазначає, що у ході судового розгляду доведено факти невідповідності вимогам закону поданої позивачем скарги на дії державного реєстратора, а тому повторно вирішуючи питання про прийняття цієї скарги до розгляду не може бути прийнято іншого за змістом рішення, ніж те, яке є предметом оскарження у цій справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Так, у частині другій статті 19 Конституції України закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Як випливає з преамбули до Закону №1952-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
17. Питання, пов`язані з порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, унормовано, зокрема, статтею 37 названого вище Закону.
18. За змістом частин першої, другої статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
19. Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.
20. В свою чергу, частиною п`ятою статті 37 Закону №1952-IV встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
21. Також, у відповідності з положеннями пункту 1 частини восьмої, частин дев`ятої, десятої статті 37 Закону №1952-IV, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
22. На виконання наведених приписів Закону №1952-IV Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1128, який, згідно з його пунктом 1, визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги).
23. Згідно з пунктом 2 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
24. Наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 29.01.2016 №32/3, зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції у Харківській області 02.02.2016 за №1/1485, затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Положення №32/3).
25. Підпунктом 2 частини пункту 5 Порядку №1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
26. Поряд із цим, у пункті 8 Положення №32/3 зазначено, що рішення комісії оформляється висновком, який підписується Головою Комісії, секретарем та членами Комісії, що брали участь у засіданні Комісії.
27. У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу (пункт 7 Порядку №1128).