ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15258/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - не зʼявився,
відповідача - не зʼявився,
третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - не зʼявився,
третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 (Кравчук Г. А., Куксов В. В., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 (суддя Паламар П. І.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Київської міської ради, 2) Подільської районної у м. Києві державної адміністрації,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація Інвест Компані" (далі - ТОВ "Інновація Інвест Компані") про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Інновація Інвест Компані" будівлі загальною площею 1 789,3 кв.м, яка розташована в місті Києві по вулиці Фрунзе, 64 А.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 ПАТ "Фармак" є власником будівлі, яка вибула з його володіння поза його волею, а тому спірна будівля відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України підлягає витребуванню від ТОВ "Інновація Інвест Компані" як від добросовісного набувача за Договором купівлі-продажу від 22.08.2008.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/15258/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Фармак" у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що установлені обставини у цій справі свідчать про одночасне існування у позивача та відповідача рівносильних документів, на які вони спираються як на підтвердження свого права власності на майно. Тобто, фактично між сторонами існує спір про право. Тому за висновком господарського суду першої інстанції вимога про витребування майна з чужого володіння не забезпечує ефективного відновлення прав сторін, оскільки повинна спиратись на встановлений титул, що є спірним на цей час.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/15258/17. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Інновація Інвест Компані" будівлю, яка розташована в місті Києві по вул. Фрунзе 64 А, загальною площею 1789,3 кв.м.
Ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний господарський суд констатував, що ПАТ "Фармак" є власником спірного майна з 31.12.1992. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд свій висновок мотивував тим, що спірна будівля, яка розташована за адресою: вул. Фрунзе, 64 А і будинок за адресою: вул. Фрунзе, 64 Ц є одним і тим самим обʼєктом нерухомості, на який позивач набув право власності, а включення Подільською районною у місті Києві радою будівлі за адресою вул. Фрунзе, 64 Ц із площею 1 893 кв. м до переліку обʼєктів комунальної власності, що підлягають приватизації, не змінило право власності позивача на спірну будівлю, а отже ПАТ "Фармак" є єдиним власником цієї будівлі, яка знаходиться у ТОВ "Інновація Інвест Компані".
2.3. Постановою Верховного Суду від 08.08.2018 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 910/15258/17, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, Верховний Суд зазначив, що установивши, що позивач є власником спірної будівлі на підставі наказу Фонду державного майна України від 31.12.1992 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95, яке набрало законної сили, а також врахувавши довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обʼєкти нерухомого майна від 17.02.2015 № 1926, апеляційний суд дійшов висновку про те, що право власності на спірну будівлю виникло у позивача 31.12.1992, а чинне законодавство на той час не передбачало проведення реєстрації права власності на обʼєкти нерухомого майна, відтак ця будівля підлягає витребуванню з володіння відповідача.
Верховний Суд погодився з наведеними висновками апеляційного господарського суду, оскільки згідно з установленими обставинами вбачається, що належне позивачу майно вибуло з його володіння поза його волею, тобто право власності позивача є порушеним, а тому наявні підстави для витребування будівлі від відповідача, як добросовісного її набувача за відповідним договором. Також Верховним Судом зазначено, що апеляційний суд правильно вказав про те, що нерухоме майно за адресою: вул. Фрунзе, 64 А та вул. Фрунзе, 64 Ц, є одним і тим самим будинком, оскільки згідно з поданими сторонами доказами у справі будинку за адресою: вул. Фрунзе, 64 Ц ніколи не існувало, що спростовує доводи відповідача про те, що він придбав будівлю раніше, ніж позивач набув на неї право власності.
В той же час, судом першої інстанції встановлено, що відповідач в ході розгляду справи у суді першої інстанції заявив клопотання про застосування строку позовної давності. Проте апеляційний суд, дійшовши висновку про те, що права позивача було порушено, не врахував того, що відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності. Таким чином, суд апеляційної інстанції не врахував, не перевірив, чи дійсно відповідачем було подане клопотання суду першої інстанції щодо спливу позовної давності та коли саме, у разі його наявності суду апеляційної інстанції належало визначити початок перебігу строку позовної давності, оскільки він має важливе значення для правильного вирішення спору, отже апеляційний суд припустився порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
2.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/15258/17 змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції постанови. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі № 910/15258/17 залишено без змін.
Ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний господарський суд установив, що позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, ще при розгляді Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/3370/13-а у 2013 році, а з позовною заявою у цій справі позивач звернувся у вересні 2017 року. Тому за висновком апеляційного господарського суду позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.
Крім того, позивачем не надано належних та обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку позовної давності ні під час розгляду справи в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій, так само як і не було подано належних доказів на підтвердження наявності вказаних обставин. Враховуючи установлення судом обставин порушення прав позивача, та з огляду на те, що позовна давність спливла і про це зроблено заяву належним відповідачем у справі, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову у звʼязку із спливом позовної давності, з огляду на відсутність поважних причин її пропущення позивачем.
2.5. Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017, а справу № 910/15258/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця. Під час розгляду цієї справи сам позивач наголосив про те, що ТОВ "Інновація Інвест Компані" зверталось до Господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ "Фармак" у справі № 910/18694/15, у якому, зокрема, просило зобовʼязати ПАТ "Фармак" не чинити перешкод у користуванні нежитловою будівлею № 64 літ. "Ц" по вул. Фрунзе у місті Києві, тобто, як встановлено судами у цій справі, тією ж будівлею, яка є предметом спору і у даній справі.
Разом з тим, у суді касаційної інстанції представник позивача зазначив, що саме позивач охороняє спірне нерухоме майно та не допускає до цього майна відповідача. Однак ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій наведеним обставинам оцінки не надали та вирішили спір, не зʼясувавши, чи вибуло спірне нерухоме майно з володіння позивача і чи перебуває воно у фактичному володінні відповідача, що відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України є обовʼязковою умовою для звернення з віндикаційним позовом.
2.6. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/15258/17, відмовлено ПАТ "Фармак" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій установили, що спірне майно фактично перебуває у володінні позивача, який здійснює над ним постійний оперативний контроль. Той факт, що право власності на це майно зареєстровано також за відповідачем, сам по собі не свідчить про вибуття його з володіння позивача. Ураховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спірне майно з володіння позивача не вибуло та не перебуває у володінні відповідача, тому підстави для задоволення позову про його витребування з чужого незаконного володіння відсутні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 і рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 у справі № 910/15258/17, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Інновація Інвест Компані" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, а мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 у справі № 910/15258/17 змінити. А саме, виключити з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 у справі № 910/15258/17 посилання на фактичне володіння ПАТ "Фармак" будівлею, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64-Ц, як на підставу відмови в позові. Підставами для відмови у задоволенні позову ПАТ "Фармак" до ТОВ "Інновація Інвест Компані" про витребування майна з чужого незаконного володіння зазначити: пропуск ПАТ "Фармак" позовної давності на звернення до суду з позовом про витребування майна; недоведеність ПАТ "Фармак" належними та допустимими доказами факту виникнення в нього права власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64-Ц, з 31.12.1992; неможливість витребування будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 64-Ц, у добросовісного набувача - ТОВ "Інновація Інвест Компані", оскільки вона була продана у порядку, встановленому для виконання судових рішень; інші підстави, викладені в касаційній скарзі, а також в поданих відповідачем до Господарського суду міста Києва відзиві на позов та в запереченні на відповідь на відзив.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Інновація Інвест Компані" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та в результаті неправильного застосування норм матеріального права. На думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 388 Цивільного кодексу України. При цьому, ТОВ "Інновація Інвест Компані" зазначає, що, ухваливши оскаржувані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій фактично не вирішили спір по суті, оскільки залишається правова невизначеність, хто з учасників справи має право володіти, користуватися та розпоряджатися спірною будівлею та чи є підстави для витребування її у добросовісного відповідача. Також скаржник наголошує, що ТОВ "Інновація Інвест Компані" придбало за відплатним договором нерухоме майно особи, яка мала право його відчужувати, та яка набула його у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а тому положення статті 388 Цивільного кодексу України до спірного майна не підлягають застосуванню. Крім того, позов було заявлено із пропуском строку позовної давності, а про застосування наслідків пропуску позовної давності відповідачем заявлено у відповідній заяві, поданій до суду першої інстанції. Таким чином, на думку скаржника, наявні підстави для відмови у позові з підстав пропуску позовної давності, а також з підстав неможливості витребування спірної будівлі, оскільки вона була продана у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Фармак" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, ПАТ "Фармак" зазначає, що застосування статей 387 і 388 Цивільного кодексу України передбачає однакову обовʼязковість зʼясування, чи вибуло майно з володіння особи. При цьому, різниця у застосуванні цих норм полягає лише в тому, добросовісно воно вибуло з володіння, чи ні. Крім того, враховуючи наявність у обох учасників спору реєстрації права власності на спірну будівлю, на думку ПАТ "Фармак", не підлягає застосуванню до цих правовідносин принцип реєстраційного підтвердження володіння. Також ПАТ "Фармак" зазначає, що господарськими судами відмовлено у задоволенні позовних вимог, тому відсутні підстави для розгляду питання про позовну давність.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач є правонаступником Акціонерного товариства "Фірма Фармак", до статутного фонду якого, згідно з наказом Фонду державного майна України "Про внесення змін та доповнень до засновницьких документів акціонерної фірми "Фармак" від 31.12.1992 № 590, передано у власність будівлю, загальною площею 1 789,3 кв. м, яка розташована в м. Києві по вулиці Фрунзе, 64-А, інвентарний номер 13445.
4.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 у справі № 32/95 визнано за Відкритим акціонерним товариством "Фармак" (найменування організаційно-правової форми якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Фармак") право власності на будівлю, яку позивач зареєстрував 29.12.2011 у встановленому законом порядку.
4.4. Одночасно судами установлено, що рішенням Київської міської ради "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" від 27.12.2001 № 208/1642 було затверджено перелік обʼєктів комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва та будинків, які визнані непридатними для проживання, але не переведені у нежитловий фонд (мешканці відселені), до якого, серед іншого, пунктом 88 віднесено будинок по вул. Фрунзе, 64-А.
4.5. Відповідно до рішення Подільської районної у місті Києві ради від 27.11.2003 № 166 нежила будівля за адресою вул. Фрунзе, 64 літера А підлягала викупу Приватним підприємством "АВК - 2000" (далі - ПП "АВК - 2000").
4.6. Рішенням Подільської районної у місті Києві ради № 265 від 22.07.2004 змінено адресу переданої ПП "АВК - 2000" будівлі на Фрунзе, 64-Ц, замість Фрунзе, 64-А.
4.7. Рішенням Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 № 51/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва" від 21.04.2005 № 282/2857 у додатку 8 до рішення (таблиця 6, розділ "Будинки, які визнані непридатними для проживання, але не переведені в нежитловий фонд (мешканці відселені)") позиції 88 та 104 викладено в такій редакції: "пункт 88 нежилий будинок за адресою: вул. Фрунзе, 64 літера-Ц".
4.8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2007 у справі № 2/394, визнано укладеним між Приватним підприємством "Ачи-Кале" (далі - ПП "Ачи-Кале") та Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва договір купівлі-продажу нерухомого майна по вул. Фрунзе 64, літера Ц, в м. Києві загальною площею 1 893,4 кв.м у запропонованій ПП "Ачи-Кале" редакції, що викладена у зазначеному рішенні суду.