1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду







Постанова

Іменем України


06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 331/1010/17

провадження № 61-45017св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - ОСОБА_4,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та постійно в ній проживає разом з родиною.

На першому поверсі у першому під`їзді зазначеного будинку розташоване нежитлове приміщення № 3 , яке є суміжним з її квартирою та належить на праві власності відповідачам.

Як вбачається з Акту обстеження магазину "Вацак", розташованому за адресою: АДРЕСА_3, від 17 грудня 2015 року квартира АДРЕСА_3 , згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про переведення квартири АДРЕСА_3 до нежитлового фонду", є нежитловим приміщенням та використовується під магазин реалізації продовольчих товарів.

У торговому залі магазину працює 4 одиниці холодильного обладнання для зберігання продукції. Холодильне обладнання знаходиться на відстані 0,5 м від стін приміщення.

У зв`язку з встановленням у магазині "Вацак" зазначеного холодильного обладнання, яке працює цілодобово, а між її житловою кімнатою та торгівельним залом нежитлового приміщення відповідачів суміжна міжквартирна перегородка, в житловій кімнаті (спальня) в нічній час відчутна вібрація, яка заважає їй спати.

На її неодноразові звернення комісією Запорізької міської ради та Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області були проведені перевірки нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , за результатами яких було встановлено порушення відповідачами вимог діючого законодавства.

У травні 2016 pоку відповідачами була проведена реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3 під магазин продовольчих, непродовольчих товарів та офіс і виконанням робіт по шумоізоляції стін.

Але за результатами проведення ремонтних робіт відповідачами були не повною мірою додержані вимоги ДБН В.2.2-23:2009, ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.1.1-31:2013, СанПиН 5781-91 та СН 1304, як наслідок, в її житловій кімнаті (спальні) в нічний час рівень вібрації не відповідає санітарним нормам для житлового приміщення.

Значний рівень вібрації у нічний час від холодильного обладнання, розташованого у приміщенні відповідачів, шкідливо впливає на стан її здоров`я, заважає їй спати, що позбавляє її можливості використовувати власну кімнату.

На підставі зазначеного просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю, а саме: квартирою АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 провести реконструкцію нежитлового приміщення АДРЕСА_3 відповідно до вимог ДБН В.2.2-23:2009, ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.1.1-31:2013, СанПиН 5781-91 та СН 1304, забезпечивши звукоізоляцію та віброізоляцію несучих конструкцій таким чином, щоб забезпечити рівень вібрації у квартирі АДРЕСА_1 у відповідності з санітарними нормами, а також забезпечивши відокремлення приміщення зазначеної квартири протипожежними перегородками першого типу і перекриттями 3-го типу без прорізів; зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 виконати рішення суду про проведення реконструкції в місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору по 320 грн. з кожного.

Короткий зміст судового рішення першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року позов задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 провести реконструкцію нежитлового приміщення АДРЕСА_3 відповідно до вимог ДБН В.2.2-23 :2009, ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.1.1-31:2013, СанПиН 5781-91 та СН 1304, забезпечивши звукоізоляцію та віброізоляцію несучих конструкцій таким чином, щоб забезпечити рівень вібрації у квартирі АДРЕСА_1 у відповідності з санітарними нормами, а також забезпечивши відокремлення приміщення зазначеної квартири протипожежними перегородками першого типу і перекриттям третього типу без прорізів.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору по 320,00 грн. з кожного.

У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не відповідність рівня вібрації у квартирі позивача санітарним нормам є наслідком недодержання відповідачами відповідних будівельних норм та санітарних правил, не виконання відповідачем вимог будівельних норм щодо відокремлювання приміщень громадського призначення протипожежними перегородками несе загрозу життю та здоров`ю позивача та членам її родини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про усунення перешкод в користуванні квартирою, відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження того, що джерело перевищеного рівня допустимих вібрацій знаходиться саме в нежитловому приміщенні, яке належить відповідачам. Всі проведення досліджень вібрації проводились в приміщенні, яке належить позивачу, жодного протоколу щодо дослідження рівня вібрації в приміщеннях, належних відповідачам матеріали справи не містять та позивачами не надано, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції. Позивач не скористався правом заявити клопотання про проведення судової експертизи. Під час виїзду на об`єкт будівництва з метою перевірки відповідності виконаних робіт проектній документації було здійснено вибіркове розкриття конструкції звукоізоляції міжквартирної перегородки, за результатами якого по факту виконання робіт відхилень від проектної та виконавчої документації не встановлено.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 липня 2017 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтування в частині зобов`язання встановити пожежну перегородку не навів, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог. Внаслідок істотного порушення відповідачами будівельних та санітарних норм право позивача на безпечне користування своєю квартирою було порушене, натомість відповідачі які створюють перешкоди у здійсненні користування майном, не довели правомірний характер своєї поведінки, а тому рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

18 грудня 2018 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018 року без задоволення.

Відзив мотивований тим, що відповідачі повністю погоджуються з позицією суду апеляційної інстанції щодо недоведеності як самого факту перевищення допустимого рівня вібрації, так і щодо відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів щодо джерела вібрації та його природи. Суд апеляційної інстанції неодноразово з`ясовував думку позивача щодо можливості призначення судової експертизи, однак позивач відмовлялася від заявлення відповідного клопотання. Крім того, позовні вимоги не могли бути задоволенні, оскільки позивачем було обрано неналежний спосіб захисту. Позивач обґрунтовує свої доводи посиланням на статтю 376 ЦК України. Однак, про самочинне будівництво не йдеться; зобов`язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливо виключно за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.


................
Перейти до повного тексту