ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 757/47095/19-к
провадження № 51-5476км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В. М.,
суддів Єремейчука С. В., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С. С. на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2019 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року частково задоволено скаргу адвоката Костюка Д. Ю., в інтересах ТОВ "Котлас" на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України заступника Генерального прокурора Холодницького Н. І., що полягає у не розгляді клопотання, відповідно до положень ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та зобов`язано керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України заступника Генерального прокурора Холодницького Н. І., розглянути клопотання директора ТОВ "Котлас" від
24 липня 2019 року про зміну підслідності з Національного антикорупційного бюро України на Головне слідче управління Генеральної прокуратури України, відповідно до ст. 220 КПК та прийняти вмотивоване рішення.
Оскаржуваною ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від
24 вересня 2019 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
Кривенко В. В. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
При постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив із того, що заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
Кривенко В. В. участі в судовому провадженні не брав і не є прокурором вищого рівня щодо керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому не є прокурором, який має право на подання апеляційної скарги відповідно до ст. 36 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що повернення апеляційної скарги на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК суперечить приписам КПК та Закону України "Про прокуратуру", а також загальним засадам кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор направив до Суду лист про те, що не заперечує щодо касаційного розгляду без його участі.
Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових
і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1, 2 ст. 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, або рішення про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має право подавати апеляційну скаргу; 3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; 4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.