Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 203/1491/19
провадження № 61-1765св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", державна іпотечна установа,
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк, яка підписана представником Крапівцевою Оленою Олександрівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило назву на акціонерне товариство "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), державної іпотечної установи, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовною заявою позивачами подана заява про забезпечення позову, в якій просили зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненому 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 10044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 216 712,21 грн.
Необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в судовому порядку, обґрунтована тим, що в подальшому на майно позивача, на яке накладено арешт, буде звертатися стягнення.
Просили забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненому 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 10044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 216 712,21 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Кіровського відділення Дніпропетровського регіонального управління ПАТ "ПриватБанк", державної іпотечної установи, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондарь І. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 10044, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 19 листопада 2016 року та зареєстрований в реєстрі за № 10044 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № DNK0G40000004370 від 28 грудня 2007 року у розмірі 216 712,21 грн, який перебуває на виконанні Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (виконавче провадження № 58585854), до набрання законної сили судовим рішенням.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.
Виходячи з предмету позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дійсно існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в разі задоволення позову не зупинення стягнення за виконавчим написом може призвести до порушення прав позивачів, а також утруднити виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року про забезпечення позову скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 10044, вчиненого 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. та зареєстрований в реєстрі за № 10044 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № DNK0G40000004370 від 28 грудня 2007 року в розмірі 216 712,21 грн, який перебуває на виконанні Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (виконавче провадження № 58585854), до набрання законної сили судовим рішенням.
Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, яка не підписана суддею.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса та існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У січні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1044.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі повноважень, оскільки питання розгляду заяви про забезпечення позову та ухвалення рішення про зупинення стягнення належить до компетенції суду першої інстанції. Заявниками не обґрунтована необхідність забезпечення позову, не визначено, чому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Оскаржена постанова не містить посилань щодо наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання постановленого рішення суду по суті спору. До заяви про забезпечення не подано документ про сплату судового збору.
Позиція інших учасників справи
У березні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року без змін, оскільки аргументи касаційної скарги не заслуговують на увагу, бо не мають під собою правового обґрунтування і спростовуються наявними у справі доказами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 203/1491/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2020 року цивільна справа № 203/1491/19 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.