ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 378/913/15-ц
провадження № 61-1841св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року, постановлену у складі судді Марущак Н. М., та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Волохова Л. А., Мельника Я. С., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", яке відповідно до зареєстрованої 14 червня 2018 року нової редакції Статуту змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування заяви зазначив, що вказаним рішенням, яке набрало законної сили, стягнено солідарно з нього і ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № K2V4AN24280037 від 10 червня 2008 року у розмірі 72 339,81 доларів США, що за встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24 листопада 2015 року складає 1 740 495,83 гривень, та 26 107,44 гривень судового збору.
Проте при вирішенні справи суд першої інстанції не врахував сплачені його колишньою дружиною ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості платежі у розмірі 31 915,17 доларів США та 51 722,72 гривень, та не перевірив, чи реалізоване заставне майно, яке вилучене у зв`язку із заборгованістю за кредитним договором.
Вважає зазначені обставини нововиявленими, які не враховані Ставищенським районним судом Київської області при ухваленні рішення від 27 листопада 2015 року, проте мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами і призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року ОСОБА_2 у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 361 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання заяви, і не спростовують правильність висновків, покладених в основу рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність нововиявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суд першої інстанції, у порушення вимог статті 194 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи по суті, не повернувся до стадії з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами після подання ОСОБА_1 у ході судових дебатів додаткових доказів, а саме квитанцій про сплату грошових коштів у погашення кредита і доказів вилучення банком переданого в заставу автомобіля для його подальшої реалізації.
Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Судами встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року у справі № 378/913/15-ц, яке набрало законної сили, стягнено солідарно зі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № K2V4AN24280037 від 10 червня 2008 року у розмірі 72 339,81 доларів США, що за встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24 листопада 2015 року складає 1 740 495,83 гривень, та 26 107,44 гривень судового збору.
Відповідачі про перебування справи № 378/913/15-ц у провадженні суду першої інстанції були обізнані, що підтверджується повідомленнями про вручення їм поштових відправлень із копією ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками.
ОСОБА_2 особисто брав участь у судових засіданнях 23 жовтня 2015 року і 11 листопада 2015 року, а ОСОБА_1 - 24 листопада 2015 року та 27 листопада 2017 року.
Заявник, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, жодних доказів на спростування зазначених у позовній заяві обставин не подав і про їх витребування не клопотав; ОСОБА_1 докази, яким обґрунтовує свої заперечення, а саме квитанції, копію заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2012 року про звернення стягнення на заставне майно та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року, подала через канцелярію суду після закінчення судових дебатів і видалення суду до нарадчої кімнати.
Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.