Постанова
Іменем України
06 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 367/2462/15-ц
провадження № 61-5424св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор міста Ірпеня,
відповідачі: виконавчий комітет Коцюбинської селищної ради, Коцюбинська селищна рада Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2018 року в складі судді: Карабаза Н. Ф., та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року прокурор міста Ірпеня звернувся з позовом до Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування розпорядження Коцюбинського селищного голови, рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, рішення Коцюбинської селищної ради та свідоцтв про право власності на житлові приміщення кімнат гуртожитку.
Позов обґрунтований тим, що прокуратурою міста Ірпеня при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42014110040000089 від 10 листопада 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України встановлено, що розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року, рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року та рішення 30 сесії 6 скликання Коцюбинської селищної ради №733 від 31 жовтня 2014 року прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.
На підставі вищевказаних неправомірних рішень видано свідоцтва про право власності на житлові приміщення кімнат гуртожитку за номерамиАДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Рішенням 2 сесії 6 скликання Коцюбинської селищної ради №31 від 14 грудня 2010 року прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади селища Коцюбинське гуртожиток, розташований на АДРЕСА_3 . На виконання Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" пунктом 2 вищевказаного рішення громадянам, які на законних підставах проживають у гуртожитку на АДРЕСА_3, надано право на приватизацію займаного ними житла.
Позивач вказував, що Коцюбинський селищний голова ОСОБА_5, перебуваючи на посаді селищного голови, зловживаючи своїм службовим становищем, з перевищенням своїх службових повноважень, наданих йому відповідно до статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки, селищний голова не наділений повноваженнями щодо прийняття розпоряджень, якими вирішуються питання про передачу безкоштовно квартир (будинків), гуртожитків, які перебувають у комунальній власності територіальної громади селища у власність громадянам, виніс розпорядження №21 від 18 березня 2014 року "Про передачу квартир (будинків) у власність громадянам". Приймаючи дане розпорядження, Коцюбинським селищним головою створено конфлікт інтересів, оскільки розпорядженням № 21 від 18 березня 2014 року рідному брату селищного голови - ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 надано право на приватизацію кімнат за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Окрім цього, брат ОСОБА_1 не живе у гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_3 впродовж строку не менш п`яти останніх років.
На засіданні Коцюбинської селищної ради 31 жовтня 2014 року розглядалося не питання передачі у власність громадянам, які на законних підставах проживають у гуртожитку по АДРЕСА_3 займаного ними житла, а питання затвердження рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року "Про затвердження розпорядження Коцюбинського селищного голови".
На підставі неправомірно прийнятого розпорядження Коцюбинського селищного голови №21 від 18 березня 2014 року видані свідоцтва про право власності за НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 18 березня 2014 року, відповідно до яких брату селищного голови - ОСОБА_1 та членам його сім`ї належить на праві спільної часткової власності кімнати за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Тому прийняття розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року, рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради №102 від 01 жовтня 2014 року, рішення 30 сесії 6 скликання Коцюбинської селищної ради № 733 від 31 жовтня 2014 року та видача свідоцтв про право власності за №17 та 18 від 18.03.2014 року відбулося з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009 року, та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Прокурор просив
визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року про передачу безкоштовно (з доплатою) в спільну сумісну власність, часткову (приватну) власність кімнат у гуртожитку на АДРЕСА_3 ;
визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року про затвердження розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року;
визнати незаконним з моменту прийняття та скасування рішення 30 сесії 6 скликання Коцюбинської селищної ради № 733 від 31 жовтня 2014 року про затвердження рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року;
визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18 березня 2014 року на кімнату АДРЕСА_4 ;
визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18 березня 2014 року на кімнату АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2018 року позовні вимоги Прокурора м. Ірпеня задоволено.
Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року про передачу безкоштовно (з доплатою) в спільну сумісну, часткову (приватну) власність кімнат у гуртожитку на АДРЕСА_3 .
Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року про затвердження розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року.
Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення сесії 6 скликання Коцюбинської селищної ради № 733 від 31 жовтня 2014 року про затвердження рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 102 від 01 жовтня 2014 року.
Скасовано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18 березня 2014 року на кімнату АДРЕСА_4 .
Скасовано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18 березня 2014 року на кімнату АДРЕСА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що селищні голови не наділені повноваженнями щодо прийняття розпоряджень, якими вирішуються питання про передачу безкоштовно квартир (будинків), гуртожитків, які перебувають у комунальній власності територіальної громади селища у власність громадянам. Крім того, статтею 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" визначено, що особи, зазначені у статті 4 цього закону, до яких серед інших відносяться селищні голови зобов`язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, тобто уживати заходів до уникнення, зокрема, суперечності між особистими майновими інтересами близьких їм осіб та їх службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їм службових повноважень. При цьому, до близьких осіб законодавець відніс серед інших рідних братів осіб. Тому оспорюване розпорядження, рішення та свідоцтва є незаконними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким в позові прокурора м. Ірпеня відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 20 лютого 2018 року вже була винесена постанова слідчим СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 1, а. с. 211-214) від 03 липня 2015 року, якою вказане кримінальне провадження відносно Коцюбинського селищного голови Київської області ОСОБА_5 було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні останнього кримінального правопорушення, проте в рішенні суду не дано оцінки зазначеній постанові слідчого. При тому судом не було залучено до розгляду справи самого ОСОБА_5, на діях якого був побудований позов до суду. Згідно розпорядження Коцюбинського селищного голови № 21 від 18 березня 2014 року передавались у власність квартири не тільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а й ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Отже, предмет позову по справі безпосередньо стосується прав та обов`язків зазначених вище осіб. Суд першої інстанції прийняв судове рішення про право ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на приватизацію кімнат у гуртожитку без залучення їх до участі у справі, що є прямим порушенням процесуальних норм та підставою для його скасування Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.