Постанова
Іменем України
27 березня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4502/14-ц
провадження № 61-47395св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року у складі судді Пучкової І. М. та постанову апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ ML-500/191/2006, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 64 300 дол. США.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-500/191/2006.
Внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у останнього утворилась заборгованість. Неодноразові звернення банку до відповідачів про погашення заборгованості залишені без належного реагування.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 26 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором № ML 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року, договором поруки № SR-500/191/2006 від 23 листопада 2006 року.
У зв`язку з цим ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 408 465,31 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 4 848 516,23 грн, яка складається із заборгованості за кредитом
у розмірі 742 684,34 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 300 009,43 грн, заборгованості за пенею у розмірі 3 805 832,36 грн.
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в якому просив визнати договір поруки
№ SR-500/191/2006 від 23 листопада 2006 року припиненим з 25 березня
2008 року.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня
2018 року,позовну заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором
№ ML 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року у розмірі 2 042 693,77 грн.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором № ML 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість. ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направляло позичальнику та поручителю листи з повідомленням суми такої заборгованості та необхідність її погашення, які останніми залишені без належного реагування. А тому на підставі статей 526, 553, 559, 610 - 612, 1046 - 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) необхідно стягнути
у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача суму заборгованості. При цьому суд, враховуючи розмір пені, яку нарахував позивач, значно перевищує розмір тіла кредиту та заборгованість за процента, дійшов висновку про необхідність стягнення пені у розмірі 1 000 000,00 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 14 червня 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати
у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року
в частині позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м .Одеси від 20 листопада 2017 року
у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг" відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано Договір поруки
№ SR 500/191/2006 від 23 листопада 2006 року, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 - припиненим з 25 березня 2008 року.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року - залишено без змін.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, керувався тим, що рішення суду є законним і обґрунтованим. При цьому зазначив, що на підставі статей 512, 514, 516 ЦК України відступлення права вимоги є двостороннім правочином, в якому його сторонами є первісний кредитор і новий кредитор. Боржник не є стороною у договорі купівлі-продажу кредитного портфелю від 26 листопада 2010 року, а тому укладенням цього договору не порушено права, свободи та інтереси ОСОБА_1 як відповідача
у справі.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2016 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила судові рішення скасувати
в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволені позовних вимог.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами невірно застосовано норми статті 517 ЦК України, оскільки позивач не надав доказів, підтверджуючих про її повідомлення як боржника про заміну сторони кредитора у кредитному договорі. А тому вона має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові і саме новий кредитор - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, що свідчить про відсутність порушеного права позивача з боку ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви.