Постанова
Іменем України
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/1353/18
провадження № 61-16310св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд соціального страхування України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, ухвалене
у складі судді Войтенко Т. В., та постанову Київського апеляційного суду
від 22 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Іванченко М. М., Борисової О. В., Желепи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фонду соціального страхування України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 2014 року працював на посаді водія автотранспортних засобів Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв`язку з проведенням реорганізації шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань в Україні та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, всіх працівників із 01 серпня 2017 року, відповідно до пункту шостого
статті 36 КЗпП України було переведено до Фонду соціального страхування України.
12 вересня 2017 року Правлінням Фонду соціального страхування України прийнято постанову № 47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України", видано наказ № 603 "Про зміни в організації виробництва і праці". Одночасно всіх працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування Українив усній формі було ознайомлено зі змістом вказаного наказу.
Наказом від 22 грудня 2017 року № 1048 його звільнено з 29 грудня
2017 року з посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України. Вважав, що про звільнення його належним чином не було попереджено, письмових повідомлень про зміни в організації виробництва і праці він не отримував. Вказував, що сумлінно та професійно виконував обов`язки покладені на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, відповідач не запропонував йому іншої роботи в Фонді соціального страхування України. Натомість, після 26 жовтня
2017 року відповідач продовжував прийом на роботу працівників за наявними вакансіями. Вважав, що він мав переважне право бути залишеним на роботі.
Уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати звільнення з роботи незаконним та скасувати наказ про звільнення від 22 грудня 2017 року № 1048; поновити його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів відділу господарського забезпечення управління справами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із 30 грудня 2017 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2017 року по день ухвалення судом рішення, покласти на відповідача витрати пов`язані із розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено протиправності дій відповідача при звільненні ОСОБА_1 та не надано доказів порушення його трудових прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при звільнення позивача за пунктом першим
частини першої статті 40 КЗпП України відповідачем не було допущено порушень трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Філонов Р. І,. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що у Фонді соціального страхування України відбулося скорочення не лише штату, а й чисельності працівників. Вказує, що економічних передумов для скорочення штату не було, тому Фонд соціального страхування України мав би попередити працівників про зміну істотних умов праці, а не про можливе звільнення. Крім того, постанови Правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 року № 47 "Про затвердження граничної численності працівників Фонду соціального страхування України" та від 10 жовтня 2017 року № 50 "Про затвердження структури органів Фонду соціального страхування України" не містять в собі розпорядження про скорочення численності працівників, а наказ № 603 від 26 жовтня 2017 року є підробленим.
Крім того, позивачу не були запропоновані всі вакантні посади, які б він міг зайняти, зокрема, посаду головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організаційної роботи.
Вважав, що в порушення вимог статті 49-2 КЗпП України його не було попереджено про наступне вивільнення персонально, натомість працівникам Фонду соціального страхування України усно доведено зміст постанов правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року за № 50, 51, 52, які не містять інформації про скорочення.
Вважав, що наказ про звільнення ОСОБА_1 мав приймати не директор виконавчої дирекції, а Правління Фонду соціального страхування України.
Крім того, суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення у справі технічної експертизи документу - відомостей, викладених в додатку до наказу № 603 від 26 жовтня 2017 року Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року Фонд соціального страхування України, від імені якого діє адвокат Дубовик А. А., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року залишити без змін.
У лютому 2020 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 396 ЦПК України (в редакції Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі. Витребувано із Подільського районного суду м. Києва справу № 758/1353/19, яка надійшла до Верховного Суду у жовтні 2019 року.
Фактичні обставини справи встановлені судами
25 червня 2014 року ОСОБА_1 згідно наказу № 319-к прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів відділу інженерно-технічного забезпечення управління господарського забезпечення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
31 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади в зв`язку з переведенням у Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України та 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів відділу господарського забезпечення управління справами Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Відповідно до штатного розпису, затвердженого 20 липня 2017 року, у Виконавчій дирекції Фонду передбачалося 267 штатних одиниць.
Правлінням Фонду соціального страхування України 12 вересня 2017 року прийнято постанову № 47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України", якою із 01 січня
2018 року затверджено граничну чисельність працівників Виконавчої дирекції Фонду у кількості 188 штатних одиниць.
Правлінням Фонду соціального страхування України 10 жовтня 2017 року прийнято постанову № 50 "Про затвердження структури органів Фонду соціального страхування України". Затверджено та введено в дію з 01 січня 2018 структуру виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, відповідно до якого відділ обліку матеріально-технічної бази управління справами Виконавчої дирекції Фонду передбачав 2 штатні одиниці посади водія автотранспортних засобів, замість 5 посад, які були наявними у відділі господарського забезпечення управління справами.
Пунктом 2.2. постанови Правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України зобов`язано провести з дотриманням вимог чинного законодавства України організаційні заходи з приведення структури Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у відповідність до Додатку 2 до цієї постанови, в тому числі попередити працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, звільнення тощо.
Правлінням Фонду соціального страхування України 10 жовтня 2017 року прийнято постанову № 51 "Про затвердження схеми посадових окладів працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів".
Правлінням Фонду соціального страхування України 19 жовтня 2017 року прийнято постанову № 52 "Про внесення змін до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України".
31 жовтня 2017 року затверджено штатний розпис Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 1 січня 2018 року у кількості 188 штатних одиниць.
На виконання постанов Правління Фонду соціального страхування України від 12 вересня 2017 № 47, від 10 жовтня 2017 року № 50, № 51, № 52 наказом директора Виконавчої дирекції Фонду від 26 жовтня 2017 року
№ 603 "Про зміни в організації виробництва і праці" прийнято рішення
до 01 листопада 2017 року провести персональне попередження всіх працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про зміни в організації виробництва і праці, а також про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням з 01 січня 2018 року чисельності і штату працівників Виконавчої дирекції.
Оформлення повідомлення про зміни в організації виробництва і праці відбувалося шляхом проставлення особистого підпису працівниками у відповідній графі навпроти свого прізвища та назви посади відповідного структурного підрозділу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 був під підпис попереджений про зміни в організації виробництва і праці, зміну істотних умов праці та про можливе майбутнє звільнення.
Наказом директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 від 22 грудня 2017 року № 1048 ОСОБА_1 з
29 грудня 2017 року звільнено з роботи з посади водія автотранспортних засобів відділу господарського забезпечення управління справами Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.