Постанова
Іменем України
03 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 359/726/18
провадження № 61-9488св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах сім`ї та дітей Бориспільської міської ради Київської області, виконавчий комітет Бориспільської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І., від 11 квітня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах сім`ї та дітей Бориспільської міської ради Київської області, виконавчий комітет Бориспільської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстрації за місцем проживання.
Свої вимоги позивачмотивувала тим, що в квартирі АДРЕСА_1, крім інших осіб, зареєстровані позивач та відповідачі, проте з 2009 року ОСОБА_4 виїхав з неї та не проживає в ній, а неповнолітній ОСОБА_3 взагалі там не проживав жодного дня. Витрат на утримання квартири відповідачі не несуть та перешкод у її користуванні з її сторони не мали, проте своє право на проживання у спірному майні не використовують.
Із урахуванням зазначеного, посилаючись на вимоги статей 71, 72 ЖК Української РСР, позивач просила позов задовольнити, визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
У березні 2018 року ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах сім`ї та дітей Бориспільської міської ради Київській області, виконавчий комітет Бориспільської міської ради, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні житлом.
Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що він дійсно у 2009 році був змушений виїхати зі спірної квартири разом з вагітною дружиною та її сином, оскільки ОСОБА_1 постійно чинила сварки з його дружиною, викидала або псувала речі, їжу, створювала постійну напружену негативну атмосферу, що в сукупності унеможливило їх подальше проживання у спірній квартирі. З того часу він періодично приходив до квартири, лишав кошти, іноді залишався на ночівлю. Однак після смерті батьків ОСОБА_1 обрала ще більш агресивну поведінку, зрізала замок на дверях його кімнати в квартирі, змінила також замок на вхідних дверях і не дає йому ключі, чим чинить перешкоди у доступі до квартири та його власного майна у квартирі. Через це у лютому 2018 року він звертався до органів поліції і намагався врегулювати з відповідачем спір, проте позитивних зрушень це не дало. Зазначав також, що в нього і сина немає іншого житла, в якому б вони могли проживати, а тому просив захистити їх житлові права.
Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_4, який діє у власних інтересах, та в інтересах малолітнього сина, просив позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом заборони ОСОБА_1 змінювати замки на вхідних дверях та надання ключів. Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні квартирою йому та членам його сім`ї.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Яковлєвої Л. В., від 13 грудня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, 2010 року народження, відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що первісні позовні вимоги підлягають до задоволення, а зустрічний позов до задоволення не підлягає, оскільки ОСОБА_4 та його малолітній син без поважних причин більше шести місяців не проживають у спірній квартирі, а зі сторони ОСОБА_1 відсутні перешкоди у користуванні відповідачами квартирою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2018 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, 2010 року народження, задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_4 і його малолітньому сину ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_2, зобов`язати ОСОБА_1 не змінювати замки у вхідних дверях квартири.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції не взяв до уваги, що між сторонами існує конфліктна ситуація з приводу користування спірним житлом, відсутні докази, що відповідачі мають вільний доступ до квартири, забезпечені іншим житлом, а відтак висновок місцевого суду про визнання ОСОБА_4 та його сина ОСОБА_8 такими, що втратили право користування житлом, і відмова у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом є помилковим, оскільки правові підстави для визнання відповідачів такими, що понад шість місяців без поважних причин не проживали в спірній квартирі, відсутні, натомість вимога про усунення перешкод у користуванні житлом підлягає задоволенню в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди відповідачам у користуванні спірною квартирою і не змінювати замки у вхідних дверях квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року і залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, апеляційний суд неправильно оцінив характер спірних правовідносин, дійшов неправильних висновків та скасував правильне по суті судове рішення першої інстанції. Суд першої інстанції повно і всебічно розглянув справу, встановив дійсні обставини справи та правильно застосував положення статей 71, 72 ЖК Української РСР, що регулюють спірні правовідносини. Судом першої інстанції правильно встановлено факт непроживання відповідачів у квартирі понад шість місяців без поважних причин, що є підставою для задоволення первісних позовних вимог. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення перешкод у користуванні спірною квартирою, відповідач добровільно вибув із квартири ще у 2009 році.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду. Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права із урахуванням встановлених обставин справи, яким надана належна оцінка. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення статті 71 ЖК Української РСР та вчинив невиправдане втручання в його та його сина право на житло, гарантоване статтею 47 Конституції України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У 1975 році ОСОБА_9 отримав ордер № 1209 на квартиру
АДРЕСА_1 на сім`ю із чотирьох осіб - він, дружина ОСОБА_10, доньки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також син ОСОБА_13 . Вулицю АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_2.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідок комунального підприємства "Житлове ремонтно-експлуатаційне управління" м. Бориспіль (далі - КП "ЖРЕУ" м. Бориспіль) за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно акту обстеження житлових і матеріально-побутових умов без номеру та дати, складеного депутатом Бориспільської міської ради VII скликання на ім`я покійної ОСОБА_14, в момент обстеження квартири АДРЕСА_1 в ній проживали: власник квартири ОСОБА_10 та донька ОСОБА_1 . Вказаний акт не містить інформації, за який саме період часу відображено дані щодо проживання у спірній квартирі зазначених осіб.
Згідно акту обстеження житлових і матеріально-побутових умов, складеного 10 червня 2016 року депутатом Бориспільської міської ради
VII скликання, в момент обстеження спірної квартири в ній проживала лише ОСОБА_1 . Вказаний акт свідчить лише про проживання ОСОБА_1, натомість будь-яких даних про відсутність, або не проживання у спірній квартирі відповідачів акт не містить.
ОСОБА_15 , дружина ОСОБА_4, разом з сином ОСОБА_8, згідно акту обстеження житлових умов від 02 березня 2018 року, складеного депутатом Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області, проживає в кв. АДРЕСА_3 . У акті зазначено, що у квартирі проживають
ОСОБА_16 , ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 . Будинок належить Ревненський сільській раді. ОСОБА_20 та її сини потребують поліпшення житлових умов.
За вказаною адресою, згідно наданих пояснень самого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19, проживає також і її чоловік - відповідач ОСОБА_13 .
Також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів з приводу неможливості потрапити до спірної квартири, в якій він і його син зареєстровані, через перешкоджання його сестрою ОСОБА_1 . За результатами перевірки заяв були складені висновки.
Згідно наданих ОСОБА_1 квитанцій про оплату комунальних послуг (газ, електроенергія, телекомунікації) вказані послуги оплачені у листопаді 2017 року, а всі квитанції сформовані на ім`я ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані квитанції не містять доказів, що оплату послуг здійснювала ОСОБА_1 .