Постанова
Іменем України
02 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 757/29813/17-ц
провадження № 61-2066св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Віденський",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Геращенка Д. Р., Пікуль А. А., від 12 грудня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Віденський" (далі - ОСББ "ЖК "Віденський") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги ОСББ "ЖК "Віденський" мотивувало тим, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, просило стягнути з неї заборгованість за період з квітня 2012 року по березень 2014 року у сумі 30 921, 31 грн, три проценти річних у розмірі 3 829, 39 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 33 416, 77 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Новака Р. В., від 02 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСББ "ЖК "Віденський" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладення з ОСОБА_3 договору про надання житлово-комунальних послуг, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум. У квартирі ОСОБА_3 була зареєстрована лише з 23 січня 2014 року, до вказаного періоду проживала за іншою адресою, тобто фактично не споживала житлово-комунальні послуги. Позивачем було пропущено строк позовної давності, а також не надано доказів на підтвердження надання послуг і їх вартості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСББ "ЖК "Віденський" задоволено. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСББ "ЖК "Віденський" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ "ЖК "Віденський" 30 921, 31 грн боргу за надані житлово-комунальні послуги, 3 % річних у розмірі 3 829, 39 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 33 416, 77 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки власником квартири є відповідач, а тому вона несе обов`язок щодо утримання належної їй квартири та оплати житлово-комунальних послуг. Факт реєстрації місця проживання в квартирі не впливає на обов`язок внесення власником квартири плати за житлово-комунальні послуги. Між сторонами спору фактично склалися відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, тобто слід вважати, що між сторонами сформовані договірні відносини.
ОСББ "ЖК "Віденський" в 2014 році зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальними послугами із ОСОБА_3, таким чином, мало місце переривання позовної давності за вимогами ОСББ "ЖК "Віденський".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_2, просить скасуватипостанову Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до суду із цим позовом, про застосування наслідків спливу якого було заявлено стороною спору. Апеляційний суд дійшов неправильного висновку про переривання строку позовної давності та задоволення позовних вимог.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що рахунки для сплати житлово-комунальних послуг було відкрито саме на відповідача, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув. Позивачем також не надано доказів на підтвердження фактичного надання житлово-комунальних послуг та їх обґрунтованості, враховуючи відсутність між споживачем та виконавцем договірних правовідносин, а також детального розрахунку вартості заборгованості по наданим послугам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Співвласниками будинку АДРЕСА_2 створено ОСББ "ЖК "Віденський".
Згідно довідки ОСББ "ЖК "Віденський" від 08 лютого 2016 року у квартирі АДРЕСА_3 з 01 лютого 2012 року зареєстровані ОСОБА_4 - батько власника, ОСОБА_5 - мати власника, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 - брат та сестра власника.
Відповідач свої зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг виконувала неналежним чином у звʼязку із чим утворилася заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з квітня 2012 року по березень 2014 року, яка станом на 01 травня 2017 року складала 30 921, 31 грн, а також три проценти річних у розмірі 3 829, 39 грн та інфляційна складова боргу у розмірі 33 416, 77 грн (а. с. 7, 11-16).
Судами також встановлено, що ОСББ "ЖК "Віденський" у травні 2014 року зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальними послугами із ОСОБА_3
29 травня 2014 року Печерським районним судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСББ "ЖК "Віденський" заборгованості за житлово-комунальними послугами.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року у справі 757/11838/14-ц задоволено заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу, у зв`язку з чим ОСББ "ЖК "Віденський" звернулося до суду із цим позовом.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до вимог частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до статі 1 Законом України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України"Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством (частина друга статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.