ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №818/2456/18
адміністративне провадження №К/9901/67007/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №818/2456/18
за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Сумської області про стягнення суддівської винагороди та середнього заробітку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді- Кравченка Є.Д.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Тацій Л.В., суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г.)
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Сумської області якому просила суд стягнути з Апеляційного суду Сумської області на її користь недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2017 по 08.08.2017 у сумі 452 915, 13 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 31 6405,70 грн. та допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати суддівської винагороди - у межах суми стягнення за один місяць, у сумі 65 512, 83 грн.
2. Обґрунтовуючи вимоги позивачка зазначає, що з 21.08.2007 по 08.08.2017 здійснювала правосуддя в Апеляційному суді Сумської області. З 08.08.2017 суддя у відставці. Кваліфікаційне оцінювання, передбачене Законом України "Про судоустрій і статус судді" не проходила. Вважає, що її посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір, визначений частиною 2, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 та пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, оскільки пунктами 22, 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ, які істотно звужують конституційні гарантії незалежності суддів, є очевидно дискримінаційними та суперечать частині 1 статті 126 Конституції України. З урахуванням положень частини 2, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016 та п. 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, розмір суддівської винагороди за вказаний період мав становити 716 237,88 грн. Стверджує, що відповідачем, у порушення вищевказаних норм чинного законодавства України, нараховано та виплачено після утримання обов`язкових платежів і податків суддівську винагороду з розрахунку посадового окладу для судді апеляційного суду у розмірі 263 322,75 грн.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 рок у в задоволені позовних вимог було відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при виплаті позивачу суддівської винагороди діяв на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, а тому право позивача на передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" розмір суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в 10 мінімальних заробітних плат із застосуванням коефіцієнту 1,1, визначених статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" за період січень-серпень 2017 року не порушене.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.?
5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивачка зазначає, що працювала суддею Апеляційного суду Сумської області та не проходила кваліфікаційне оцінювання, а відповідно до частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" посадовий оклад судді апеляційного суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,1. Таким чином, з 01 січня 2017 року відповідач виплачував позивачу суддівську винагороду, незаконно застосовуючи пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Розмір суддівської винагороди позивача був значно меншим, ніж розмір суддівської винагороди суддів того ж рівня, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Вважає, що фактично встановлена дискримінація у суддівській винагороді протиправно позбавляє його права власності на грошові кошти, які позивач повинна отримати за свою працю, що порушує приписи статті 41 Конституції України, та покладає на неї юридичну відповідальність не за вчинення якогось дисциплінарного проступку або іншого протиправного вчинку, а за наявність таких незалежних від позивача обставини, як проходження кваліфікаційного оцінювання.
6. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. ОСОБА_1 в період з 21.08.2007 року по 08.08.2017 року працювала суддею Апеляційного суду Сумської області (а.с. 17-19).
8. На підставі рішення Вищої Ради Правосуддя №2373/0/15-17 від 08.08.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Сумської області у зв`язку з виходом у відставку (а.с. 19).
9. Наказом Апеляційного суду Сумської області від 09.08.2017 № 205-0С ОСОБА_1 відраховано з 08.08.2017 року зі складу суддів Апеляційного суду Сумської області.
10. Не погоджуючись із сумою нарахованої суддівської винагороди за період з 01.01.2017 року по 08.08.2017 року, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка Верховного Суду
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
12. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
13. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
14. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка діяла на час звільнення позивача з посади судді (надалі - Закон № 2453-VI) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.