ПОСТАНОВА
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа №431/191/17
адміністративне провадження №К/9901/23621/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (колегія у складі суддів Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.)
у справі № 431/191/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Луганській області,
третя особа - Національна поліція України,
про визнання неправомірною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, у якому просив:
- визнати відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського неправомірною;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області призначити та стягнути на користь позивача одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності та визначенням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в тому числі під час участі в антитерористичній операції у сумі 112 000 грн. 00 коп.
2. Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 26.06.2017 позов задоволено. Визнано неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв`язку з втратою працездатності та визначенням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у тому числі під час участі в антитерористичній операції у сумі 112 000 грн.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання у відповідності до вимог ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 97, п.п. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99, ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію" та наказу МВС України № 4 від 11.01.2016 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
4. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позову.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
6. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 24.09.1993 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 24.06.2016 - в Національній поліції в Луганській області, що підтверджується копією розрахунку вислуги років.
8. 24.06.2016 наказом ГУНП в Луганській області № 411 о/с підполковника поліції ОСОБА_1, першого заступника начальника Старобільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено через хворобу з 24.06.2016, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 08 місяців 29 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 19 діб.
9. Відповідно до копії свідоцтва про хворобу № 86, виданого 15.06.2016 військово-лікарською комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області" за направленням УКЗ ГУНП України в Луганській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перший заступник начальника Старобільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, отримав хворобу, пов`язану з проходженням служби у органах внутрішніх справ. Був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
10. Згідно довідки до акта огляду Медико-соціальної експертної комісії від 05.07.2016 серії 12ААА № 441280, позивачу з 30.06.2016 до 04.06.2017 встановлено ІII групу інвалідності, за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в ОВС; висновок про умови та характер праці: протипоказана тяжка фізична праця, пов`язана із примусовим положенням голови та шиї.
11. Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 05.07.2016 серія 12ААА № 005097 встановлено, що рівень втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 60% з 15.06.2016 на підставі акта огляду МСЕК № 61-787.
12. Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою та усіма необхідними документами про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що він отримав ІІІ групу інвалідності від хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.
13. Листом № 5450/111/22/05-2016 від 28.12.2016 позивачу повідомлено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога поліцейським, яким інвалідність встановлено внаслідок захворювання, поранення (контузії, травм або каліцтва) пов`язаних з виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачені та, як наслідок, пакет документів був повернутий.
14. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду із позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, та дійшов висновку про протиправність відмови відповідача щодо призначення позивачу зазначеної допомоги.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав, що розрахунок конкретної суми належить до компетенції відповідача, тому суд не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що причиною інвалідності позивача стало проходження служби в органах внутрішніх справ, а Законом України "Про Національну поліцію" передбачено виплату одноразової грошової допомоги пов`язану із проходженням поліцейським служби в поліції, а не в органах внутрішніх справ.
Зобов`язавши відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, суд апеляційної інстанції втрутився у дискреційній повноваження позивача.
18. Вважає, що суд повинен зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення цієї допомоги.
19. Від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
21. 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" №580 - VIII. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII.
22. Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.
23. До набрання чинності Законом №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону №565-XII та Порядком №850.
24. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.