ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №446/1525/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
на постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Котормус Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Мікули О.І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
10 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі також - відповідач), в якому просив про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання виплатити підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме, 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 серпня 2013 року по 30 липня 2016 року та виплачувати у подальшому.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як члену сім`ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум; Зобов`язано Кам`янка-Бузьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну чи припинення таких виплат; у решті позовні вимоги залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення", який має вищу юридичну силу, тому дії відповідача щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як члену сім`ї репресованої особи і згодом реабілітованої із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є протиправними, а належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання відповідача проводити нарахування та виплату йому підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 лютого 2016 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну чи припинення таких виплат.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що виплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 43,52 грн здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №446/1525/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 8 квітня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №446/1525/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 9 квітня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім`ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Відповідно до довідки УМВС виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №4/4-1823 від 16 травня 1991 року, ОСОБА_1 1941 р.н. з сім`єю, на підставі протоколу №4 особливої наради при МДБ СРСР від 4 лютого 1950 року виселений на спецпоселення з конфіскацією майна, на підставі ухвали Верховного Суду УРСР від 21 травня 1957 року сім`я Вихопень реабілітована з правом повернення конфіскованого майна.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.