ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
08 квітня 2020 року
справа №812/402/17
адміністративне провадження №К/9901/31166/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 у складі судді Чиркіна С.М.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 у складі суддів Ястребової Л.В., Васильевої І.А., Компанієць І.Д.,
у справі №812/402/17
за позовом Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
У С Т А Н О В И В :
06.03.2017 Департамент економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, платник єдиного внеску, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2016 №898/12-14-13-02/21, яким до позивача за періоди з 21.08.2014 по 27.02.2015 застосована штрафна санкція в розмірі 23104,12 грн, за період з 21.01.2015 по 21.01.2016 у сумі 74204,05 грн та нарахована пеня у розмірі 27298,58 грн, з мотивів безпідставності її прийняття.
25.05.2017 постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою від 18.07.2017 Донецького апеляційного адміністративного суду, позов Департаменту задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сєверодонецьку Головного управління ДФС України у Луганській області від 19.12.2016 № 898/12-14-13-02 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, з мотивів звільнення позивача від відповідальності у вигляді штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2464 за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, а також інших обставин, які встановлені під час судового розгляду та якими позивачем доведена відсутність порушень покладених в основу застосування штрафу та нарахування пені.
07.01.2017 податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 6, 9, 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2014 року №2464, та пункту 9-4 Розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України судами попередніх інстанцій касаційною скаргою не зазначено, незважаючи на посилання на порушення норм процесуального права.
22.09.2017 ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 08.08.2017, та витребувано з Луганського окружного адміністративного суду справу №812/402/17.
12.12.2017 справа №812/402/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
07.08.2017 справа №812/402/17 та матеріали касаційного провадження №К/800/27118/17 передані до Верховного Суду.
06.04.2020 внаслідок призначення повторного автоматизованого розподілу з підстав самовідводу судді Васильєвої І. А., справу передано на розгляд колегії суддів, яка здійснює касаційний перегляд.
Суд зазначає, що правова позиція з приводу застосування штрафу та нарахування пені за подібними (спірними) правовідносинами була предметом розгляду у зразковій справі. Так, 06.11.2018 Великою Палатою Верховного Суду Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.03.2018 у зразковій справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) за позовом Обласної комунальної установи "Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень" до ГУ ДФС у Луганській області про скасування рішення - залишено без змін. Рішенням від 30.03.2018 задоволені позовні вимоги Обласної комунальної установи "Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень", внаслідок чого скасоване рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 13.12.2017 № 0040151304 про застосування штрафних санкцій та застосування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 45 082,77 гривні.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Департамент економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації, зареєстрований як юридична особа за кодом 24188344 в ЄДРПОУ, є платником єдиного внеску, перебуває на обліку відповідача у справі.
26.10.2016 керівником податкового органу прийнято Рішення № 00161/1302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано за період з 21.08.2014 по 27.02.2015 штраф у розмірі 23104,12 грн (10% до 01.01.2015), за період з 21.01.2015 по 21.01.2016 - 88343,44 грн (20% з 01.01.2016), та нарахована пеня у розмірі - 30300,26 грн.
За результатами адміністративного оскарження рішенням від 07.12.2016 №1243/9/12-32-10-01-09 Головного управління ДФС у Луганській області скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення ДПІ в м. Сєверодонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 26.10.2016 №0011611302, з підстав не врахування в розрахунку штрафної санкції та пені, що платник надавши лист про перерахування помилково сплачених коштів, вжив всіх заходів щодо погашення заборгованості з єдиного внеску і з зазначеного часу не несе відповідальності за перерахування вказаних коштів на рахунок платника єдиного внеску із зазначенням у часі.
18.01.2016 позивач надав до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області для сплати єдиного соціального внеску із лікарняних платіжне доручення № 2 на суму 622,36 грн, за яким казначейською службою здійснено платіж 21.01.2016, тобто прострочивши сплату на 1 календарний день.
19.12.2016 відповідач виніс Рішення № 898/12-14-13-02/21 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано за період з 21.08.2014 по 27.02.2015 штраф у розмірі 23104,12 грн (10% до 01.01.2015), за період з 21.01.2015 по 21.01.2016 - 74204,05 грн (20% з 01.01.2016), та нарахована пеня у розмірі - 27298,58 грн. Саме це рішення є предметом судових розглядів у цій справі.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системній аналіз положень статті 19 Конституції України, підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, пунктів 3-1 частини першої статті 1, пункту 1 частини першої статті 4, частин восьмої, дванадцятої статті 9, статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), із змінами внесеними Законом України від 28.12.2014 № 77- VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", яким внесені зміни до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI згідно із якими за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум до 01.01.2015, який зумовив узагальнюючий висновок про те, що позивач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок. Закон №2464 серед іншого зобов`язує відповідача встановити розмір боргу, період виникнення та застосовувати штрафні санкції з урахуванням зазначених обставин.
Разом із тим, наявність об`єктивних обставин, які підлягають врахуванню при виконані прав та обов`язків вплинули на вирішенні спору у цій справі по суті.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII(далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.