Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 537/1079/17
провадження № 51-5179км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурорів Пантєлєєвої А.С., Піх Ю.Г.,
захисника Драпака А.О. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Драпака Антона Олександровича на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 листопада 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 рокуу кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади, на державних підприємствах пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, що є у його власності.
На підставі ст. 54 КК ОСОБА_1 побавлено спеціального звання - радника податкової та митної справи 2-го рангу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість судових витрат на проведення експертиз у розмірі 6238 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вирокомОСОБА_1, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом та корисливою метою, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, який розташований на митному посту "Кременчук" Полтавської митниці ДФС за адресою: вул. Ярмаркова, 7, м. Кременчук одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 150 євро, що за курсом НБУ становить 4128,6 грн, які останній особисто передав ОСОБА_1 за надання дозволу на переробку (поміщення) товарів на митній території, непроведення перевірки (огляду території, приміщень складів та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що підлягають митному контролю, з метою встановлення наявності у заявника режиму переробки та/або переробника) та подальше сприяння у реекспорті продуктів переробки (швейних виробів - жіночої білизни).
Під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 на робочому столі було вилучено неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 150 Євро.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника Васильєва О.Г. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 листопада 2017 року задовольнив частково.
Визнав недопустимими доказами фактичні дані, які містяться в протоколах за результатами ОТЗ НД "ВК" у оперативно-розшуковій справі № 117 і протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 27 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 07 листопада 2016 року, 14 листопада 2016 року, 23 листопада 2016 року, 22 листопада 2016 року, 24 листопада 2016 року та виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду на них як на докази винуватості ОСОБА_1 .
В іншій частині вирок залишено без зміни.
Строк покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 15 липня 2019 року.
На підставі положень ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-УІІІ, зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 21 по 24 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Драпак А.О. просить вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 листопада 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2019 року скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження стосовно підзахисного закрити з підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК).
Істотними порушеннями, на думку захисту, є недотримання судами загальних засад кримінального судочинства, зокрема місцевим суд під час ухвалення вироку не дотримався положень статей 90, 94, 370, 373, 374, 420 КПК, апеляційним судом під час постановлення ухвали недотримано положень статей 412, 419, 420 КПК.
Захисник звертає увагу, що апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про допит свідків та дослідження доказів, не дослідив наявних у матеріалах справи доказів провокації отримання неправомірної вигоди, безпідставно визнав лише частину доказів недопустимими, а іншу поклав в основу рішення, надав невірну оцінку доказам у справі, не звернув уваги, що обшук у службовому кабінеті ОСОБА_1 . проведено без роз`яснення його права мати захисника.
Крім цього, стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій дано неправильну правову оцінку обставинам кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Драпак А.О. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрити.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи захисника та просив задовольнити касаційну скаргу.
Прокурор Пантєлєєва А.С. у судовому засіданні не підтримала доводів, викладених у касаційній скарзі захисника, які вважала необґрунтованими, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, думку засудженого, позицію прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника Драпака А.О. не підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 413 КПК визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.